Анализ экспериментального обучения украинской орфографии

Аналіз експериментального навчання української орфографії

Ефективність розробленої нами методики формування в учнів 5-7 класів орфографічних навичок [1, 147-208] перевірялася за допомогою педагогічного експерименту – емпіричного методу дослідження, важливість якого в методиці навчання української мови обґрунтували К. М. Плиско, М. І. Пентилюк, О. Я. Савченко та ін. Експеримент сприяв апробації запропонованої системи роботи в умовах діалектного довкілля і функціонування контактуючих (української і російської) мов. Він дав можливість виділити і проаналізувати процес становлення у школярів орфографічних навичок шляхом реалізації принципу зв’язку у вивченні орфографії з фонетикою, орфоепією, лексикою, словотвором, граматикою та розвитком зв’язного мовлення.

Науково-дослідному висвітленню цих проблем і присвячена стаття. Засобом визначення результатів експериментального навчання були діагностувальні контрольні роботи. Вони забезпечили інформацією про фактичні знання учнів, показали, наскільки продуктивно вироблялися у школярів орфографічні уміння й навички на кожному з етапів їх формування

Зважаючи на те, що ймовірність орфографічних помилок, спричинених впливом мовленнєвого середовища, більша в роботах творчого характеру, ніж, скажімо, у тренувальних вправах чи диктантах, учням було запропоновано написати твори на такі теми: 5 клас – “Прикмети весни”, “День, якого з нетерпінням чекаю”; 6 клас – “Про що мені розповіла крапелька дощу”, “Чому мені подобається (не подобається) вчитися”; 7 клас – “Що сниться бруньці взимку”, “Коли мені радісно”.

Під час перевірки творчих робіт керувалися розробленою нами класифікацією правописних помилок [2, 22], до яких включено й ті мовленнєві та граматичні похибки, що тісно переплетені з різноманітними орфографічними відхиленнями.

Критерії оцінювання підсумкових творів були такими: для визначення високого рівня навчальних досягнень необхідною умовою була відсутність фактичних помилок, допускалася лише одна мовленнєва і одна граматична невправність; для достатнього рівня навчальних досягнень – не більше трьох мовленнєвих недоліків, двох орфографічних і двох граматичних помилок; для середнього рівня – не більше п’яти мовленнєвих недоліків, чотирьох орфографічних і чотирьох граматичних; для низького рівня – шість і більше мовленнєвих недоліків, по сім і більше орфографічних і граматичних помилок.

Порівняємо одержані результати. Передусім виразно видно те, що школярі експериментальних класів успішно справилися з контрольною роботою, продемонструвавши переважно високий і достатній, а також середній рівень знань. Низькі результати зафіксовано у 5 учнів: 1 п’ятикласника, 1 шестикласника і 3 семикласників.

У творах учнів контрольних класів помітна кількість орфографічних помилок, позначених інтерференційним впливом навколишнього мовленнєвого середовища. Характерно, що в роботах вихованців Рівненського ЗНЗ № 18 спостерігалися не лише похибки, зумовлені застосуванням контактуючих (української і російської) мов, але й напівдіалекти, здебільшого північноукраїнського походження. Водночас у роботах учнів сільських шкіл, особливо з Кіровського ЗНЗ, поряд із діалектами траплялися орфографічні недоладності, спричинені міжмовною інтерференцією.

Більшість школярів контрольних класів виявили достатній, середній і низький рівні знань. Результати підсумкових творів в середньому адекватні зрізовим (за грамотність), що виконувалися на початку навчального року [3, 31], а в окремих класах були й нижчими.

Загальний рівень виконання підсумкових робіт учнями експериментальних класів (високі, достатні і середні показники) становить 98,6 %, або на 20,2 % вищий, ніж у їхніх ровесників із контрольних класів, а якість знань (високі і достатні результати) складає 59,1 % в експериментальних класах

1 2 3 4 5 6 7 8

Похожие работы