Справочные цены

Довідкові ціни

Дещо осторонь існують ціни, що використовуються в обліку і статистиці. Статистика цін застосовує методи статистич­ного спостереження, вивчення й аналізу всіх складних явищ ціноутворення і функціонування цін. До основних конкретних завдань статистики цін належать спостереження за рівнем і динамікою цін шляхом систематизації та знаходження їхніх серед­ніх значень у динамічних рядах. Органи статистики здійснюють реєстрацію цін. Реєстровані ціни використовуються для розрахунків індексів цін. Здійснюється також вивчення цін за їхніми ціноутворюючими елементами, тобто методом розробки структури цін.

До цін, що використовуються в обліку і статистиці, належать: індекси цін, середні ціни, порівнянні і незмінні ціни. Ці види цін дають можливість виявляти й аналізувати тенденції в динаміці цін, вимірювати динаміку фізичних обсягів виробництва та реалізації товарів і послуг, здійснювати контроль та аналіз виконання вартісних показників. Ціни статистичного обліку є агрегованими, узагальненими.

Нині в умовах інфляційного зростання цін великого значення набувають розрахунки індексів цін і, зокрема, індексу споживчих цін, що характеризує вартість життя населення і має у зв’язку з цим соціальний характер.

Індекси цін виробників (індекси оптових цін підприємств, індекси цін капітальних вкладень, індекси цін на продукцію сільського господарства, індекси транспортних тарифів тощо), а також індекси споживчих цін використовуються для оцінки показників системи національних рахунків і, насамперед, валового внутрішнього продукту, що дуже важливо для аналізу розвитку економіки

Існують також лімітні (гранично допустимі) ціни, що встановлюються на стадії проектування нових виробів. Вони є вихідними для визначення оптових цін на ці вироби. Існують також проектні й орієнтовані ціни, що використовуються в період розроблення виробів, коли ще немає затвердженої (погодженої) ціни.

Науково-дослідними організаціями, що розробляють прогнози розвитку окремих галузей і виробництв, визначаються прогнозні ціни.

Під час вибору чи постачання продукції на етапі поперед­нього визначення рівня контрактних цін орієнтуються на два види цін:

1) ті, що публікуються (published price);

2) розрахункові (settlement price).

Ціни, що публікуються, повідомляються в спеціальних та фірмових джерелах інформації. Вони, як правило, відбивають рівень світових цін (world market price) найбільших постачальників даної продукції. Наприклад, на пшеницю й алюміній світовими є експортні ціни Канади; на пиломатеріали — експортні ціни Швеції; на каучук — ціни Сінгапурської біржі; на хутро — ціни Санкт-Петербурзького та Лондонського аукціонів; на чай — ціни аукціонів у Калькутті, Коломбо та Лондоні. Якщо з сировинних товарів світову ціну визначають основні країни-постачальники, то щодо готових виробів та устаткування вирішальну роль відіграють провідні фірми, що випускають та експортують певні типи й види виробів.

До цін, що публікуються, належать: довідкові ціни (advertised price), біржові котирування (exchange quotation), ціни аукціонів (auction price), ціни фактичних угод (price of the actual quotation), ціни пропозицій (price of an offer) великих фірм.

Довідкові ціни являють собою ціни товарів у внутрішній оптовій чи зовнішній торгівлі, що публікуються в різних друкованих виданнях, економічних газетах і журналах, спеціальних бюлетенях, фірмових каталогах і прейскурантах. Довідкові ціни можуть бути або номінальними, тобто не пов’язаними

1 2

Похожие работы