Этика библиотечного работника
План
1. Сутність поняття етика бібліотечного працівника
2. Соціально-психологічні основи спілкування бібліотекаря і користувача
3. Особливості ділового спілкування в бібліотеці
Використана література
1. Сутність поняття етика бібліотечного працівника
Останнім часом на сторінках періодичної преси, присвяченій бібліотечній справи, розглядаються питання професійної етики. Проблема обговорюється в декількох аспектах: комунікативному, інформаційному, гуманістичному.
Головна особливість бібліотечної роботи полягає в тому, що бібліотекарі працюють одночасно з документами і з людьми. Вони ставлять перед собою мету полегшити доступ до інформації, комплектуючи фонди і надаючи документи в розпорядження кожному, хто бажає. Вони підтримують фонди як частину національного інтелектуального спадку, популяризують знання та діляться запасом інформації, яка накопичена в країні та за її межами.
Комунікативний аспект стосується, насамперед, проблем міжособистого спілкування «читач — бібліотекар». Оскільки бібліотечне обслуговування розглядається як проміжна функція між документ-ними потоками і користувачами, то його головним завданням є оперативна та конкретна відповідь на питання, які цікавлять користувача. Виходячи з цього до працівників бібліотеки пред'являються головні професійні вимоги: висока якість послуг, повага до особи користувача, уміння передбачати конфлікти, на основі аналізу ситуації вносити пропозиції щодо розвитку бібліотеки в цілому.
Але крім комунікативної бібліотека виконує документально-комунікаційну функцію, яка проявляється при комплектуванні та формуванні фонду. Питання етики в цьому випадку вельми актуальні в роботі національних бібліотек.
У відповідності із «Законом про обов'язковий примірник документів» національні бібліотеки повинні одержувати всі документи, які видаються в країні
Якщо звичайна бібліотека формує фонди відповідно до потреб користувачів і має право обмежити своїм Статутом профіль комплектування, то національна бібліотека зобов'язана зберігати все, що одержує. Проте, у зв'язку з хронічним браком місця для зберігання літератури, перед бібліотекарями стоїть проблема «відсіву» документів, визначати, що є культурним спадком і підлягає зберіганню для майбутніх поколінь. Тому з точки зору професійної етики задача стоїть у визначенні цінностей для кваліфікованого відбору документів, призначених для зберігання культурної спадщини.
І в той же час, будучи публічним, а значить, відкритими для всіх, національні бібліотеки щоденно обслуговують велику кількість відвідувачів. Фонди швидко зношуються.
Бібліотекарі стоять перед вибором: зберегти культурну спадщину чи видавати літературу кожному за потребою. У даному випадку входять у протиріччя дві основні функції бібліотек: зберігання і обслуговування. Для зменшення зношуваності фондів іде шифрування одержаних документів. Одночасно розвиваються платні послуги з використанням нових технологій, наприклад, електронне копіювання і електронна доставка документів. Окрім того, поява платних послуг призводить до розділення населення на інфомаційно-забезпечених - тих, хто може заплатити за бібліотечні послуги, та ін-формаційно-обездолених - тих, хто цього зробити не може. А задача бібліотек - забезпечити рівний доступ до інформаційних ресурсів, необхідних для освіти, творчості та прогресу наукових знань.
Також входять у протиріччя відношення між національними бібліотеками, які одержують обов'язковий примірник документів безкоштовно, і видавництвами, які цей примірник надають і стверджують, що бібліотечні працівники хочуть одержати щось задарма. Питання в тому, які права на використання цих документів має бібліотека, носить етичне забарвлення і стає все більше актуальним.
Інформаційний аспект розглядає перш за все проблему вільного доступу до інформації і ставить питання: чи є абсолютним благом загальний (вільний) доступ до інформаційних потоків? Кодекс професійної етики розглядає вільний доступ як невід'ємне право особистості і