Физические свойства светло-серых оподзоленных почв Львовского Ополье и их изменение в процессе антропогенеза

Фізичні властивості ясно-сірих опідзолених ґрунтів Львівського Опілля та їхня зміна у процесі антропогенезу

Львівське Опілля займає північно західну частину природного району Опілля. Ця територія розташована на південний захід від м. Львова. Східною межею її є р. Зубра, західною - р. Верещиця, північною - Білогорсько-Мальчицька прохідна долина, південною - р. Дністер.

Природні умови Львівського Опілля такі: слабохвилястий рельєф з абсолютними висотами 300 м, помірно континентальний тип клімату, кількість опадів 660 мм за рік, середньорічна температура 7°С, сума активних температур 2350-2435° С, мала площа природних біоценозів (ліси займають 9% площі) та поширення лесоподібних суглинків незначної потужності. У цих умовах сформувався порівняно однорідний ґрунтовий покрив. Структуру ґрунтового покриву Львівського Опілля становлять ясно-сірі, сірі та темно-сірі опідзолені ґрунти (49%), чорноземи (12%), дерново-підзолисті (22%), лучно-болотні (17%).

Сприятливі ґрунтово-кліматичні умови на Львівському Опіллі зумовили тут ранній розвиток землеробства. Про це свідчить назва території, що походить від давньоруського слова "опілля" й означає поле, земля. Ці землі займали території, що були вкриті дубовими, дубово-грабовими, грабово-буковими лісами й остепненими масивами з ясно-сірими, сірими, темно-сірими опідзоленими ґрунтами і чорноземами. Так поступово площа ріллі зростала і нині вона становить 75% площі району. Багатовікова освоєність території дослідження по-різному вплинула на ґрунтовий покрив.

Інтенсивний і тривалий розвиток землеробства впливає на процес ґрунтоутворення, елементарні ґрунтові процеси та властивості ґрунтів Львівського Опілля. Проблема вивчення трансформації морфологічних ознак, фізичних, фізико-хімічних властивостей ґрунтів під дією сільськогосподарського використання є актуальною і потребує досліджень

Фізичні властивості ґрунтів - одна з найважливіших характеристик, яка визначає якісний стан ґрунтового покриву, впливає на фізико-хімічні, хімічні, генетичні, морфологічні та агрономічні властивості ґрунту. Крім того, фізичні властивості поряд з біологічними і хімічними належать до головних елементів родючості ґрунту. У практиці сільськогосподарського виробництва часто недооцінюють важливість фізичних властивостей для отримання високих урожаїв, а пов'язують їх головно із наявністю поживних речовин. Проте засвоєння рослинами поживних речовин залежить від водного, повітряного і теплового режимів ґрунтів, які є сприятливими в разі оптимальних фізичних властивостей.

Багато вчених підтвердило негативний вплив на ґрунти, зокрема на їхній фізичний стан, надмірного використання техніки. Погіршення фізичних властивостей ґрунтів веде до зниження їхньої родючості. Ми маємо на меті дослідити динаміку фізичних властивостей ґрунтів Львівського Опілля - району з давньою історією розвитку землеробства.

Проблема зміни властивостей ґрунтів у процесі агротехногенезу висвітлена у монографії М. Пшевлоцького, В. Гаськевича "Ґрунти Сокальського пасма і їх агрогенна трансформація" та у статтях збірника "Генеза, географія і екологія ґрунтів". Автори цих наукових праць досліджували ґрунти біоценозів (ліс) і агроландшафтів (рілля) у різних природних районах Західної України. Однак сьогодні даних про фізичні властивості ґрунтів Львівського Опілля недостатньо.

Об'єкт нашого вивчення - ясно-сірі опідзолені ґрунти, модальні для Львівського Опілля; предмет вивчення - фізичні властивості ясно-сірих опідзолених ґрунтів. Період дослідження - 2002-2003 рр. Для вивчення фізичних властивостей цих ґрунтів в околицях с. Оброшине Пустомитівського району Львівської області вибрано типові дослідні ділянки, в межах яких закладено низку репрезентативних ґрунтових розрізів і по генетичних горизонтах відібрано зразки ґрунту для лабораторно-аналітичних досліджень. У відібраних зразках ґрунтів за загальноприйнятими методиками визначено такі фізичні властивості:

гранулометричний склад (за Качинським) із підготовкою пірофосфатним методом (за Долговим і Личмановою);

мікроагрегатний склад (методом Качинського);

структурно-агрегатний склад: сухе просіювання (ситовим методом), водостійкість ґрунтових агрегатів (методом Саввінова);

щільність твердої фази (пікнометричним методом);

гігроскопічну вологу (термостатно-ваговим методом).

Головним завданням

1 2 3 4

Похожие работы

Рефераты

Курсовые

Дипломные