Издательская деятельность первых университетов Украины

План

Книгодрукування в Харківському університеті

Книгодрукування в Київському університеті

Література

Книгодрукування в Харківському університеті

Новий етап у розвитку гражданського книгодрукування на Україні настає на початку XIX ст. , коли з дальшим посиленням капіталістичних відносин відбувається більш інтенсивний процес формування буржуа­зії і розвиток української національної культури.

Одночасно з підготовкою до відкриття університету почалась робота по організа­ції університетської друкарні. Ще в 1804 p. , з ініціативи одного із засновників універ­ситету, В. Н. Каразіна, у Петербурзі було придбано друкарське устаткування. У то­му ж 1804 р. для створення друкарні і словолитні прибули з Петербурга друкар Гек і словолитник Дрегер. Відразу ж була побудована словолитна піч і розпочато відливання шрифтів. Крім того, у ці ж роки університет дав велике замовлення лейпцігській фірмі Брейткопфа і Гертеля, яка протягом 1806—1809 pp. доставила 445 матриць, 4 словолитні форми і 240 пудів різних шрифтів (російського, грецького, латинського, німецького і єврейського) з лінійками, цифрами, математичними і календарними знаками.

Друкарня систематично поповнювалась потрібним устаткуванням і матеріалами як шляхом купівлі, так і виготовлення їх на місці. В 40-х роках у ній вже налічувалось 6 друкарських верстатів і до 450 пудів різних шрифтів. Слід зауважити, що з першого року відкриття друкарні досить інтенсивно працювала словолитня.

Отже, з самого початку свого існування друкарня Харківського університету була добре оснащена, мала сучасне устаткування і достатню кількість шрифтів. Вживались також відповідні заходи для укомплектування і залучення до роботи в друкарні високо-кваліфікованих фахівців. У 1805 р. з Москви приїхали складальник, тередорник і ба-тирник. Складальник за договором повинен був підготувати двох учнів, яких йому і дали з “казеннокоштних” вихованців Слобідськоукраїнської гімназії.

У 1805 р. друкарня Харківського університету вже приступила до роботи. Спочат­ку друкували офіційні папери, всілякі повідомлення, форми, відомості, дрібні об'яви приватних осіб тощо. 20 вересня почали друкувати і першу книгу “Опыт риторики” рек­тора університету І

С. Рижського.

У тому ж 1805 р. вийшла ще одна невелика брошура П. М. Шумлянського “Мысли о способах против пожаров”. З наступного 1806 р. друкована продукція різко зростає.

За перші п'ятдесят років роботи друкарні було випущено 646 книг, це становило в середньому приблизно 13 назв на рік. Однак не завжди друкарня працювала з одна­ковою інтенсивністю. Найуспішніше вона працювала в перше десятиліття свого існування — з 1805 по 1814 p. , коли було випущено 207 книг, тобто понад 20 назв на рік. Це була епоха “ліберальних” реформ Олександра І, коли, зокрема, цензурний ста­тут 1804 р. надавав право цензурування університетам і створив, такий чином, най­сприятливіші умови для розвитку видавничої справи в країні, особливо в провінції. Але в дальші роки спостерігається спад друкованої продукції. У другому десятилітті було видано 159 книг, а в третьому всього 82, що становить відповідно 16 і 8 назв на рік, тобто майже вдвічі менше, ніж у першому десятилітті. Такий різкий спад друкованої про­дукції пояснюється діями сил реакції, яка особливо посилилась після розгрому повстан­ня декабристів.

Після 1825 р. кількість видаваних книг різко зменшується. Якщо в 1826 p. , ще ніби за інерцією, було випущено 9 книг, то вже в 1827 р. — всього 2, у 1828 р. — 4, у 1834 p. —

1 2 3 4 5 6 7 8

Похожие работы