Классификация рекламы

Сучасна реклама має чітку наукову базу. Вона озброєна науко­вими засобами, виробленими психологією та соціологією.

Засоби рекламного бізнесу вкладаються в систему точної науко­вої класифікації. Нею охоплено всі складові рекламного процесу:

рекламодавців, споживачів, об'єкти реклами, рекламні засоби та но­сії, соціальні та виробничо-економічні умови комерційної діяльнос­ті, а також саму рекламу.

У класифікації реклами розрізняють два поняття: реклама як процес (тоді краще її визначати терміном «рекламування») та рек­лама як продукт (тобто рекламне звернення).

Численні зарубіжні спеціалісти в галузі рекламного бізнесу створили цілісну систему класифікації реклами і як процесу, і як продукту. Основою цієї системи є поділ реклами на групи за такими ознаками:

  • вид реклами;
  • мета отримання прибутку;
  • способи передавання інформації;
  • метод передавання інформації;
  • характер емоційного впливу та спосіб його передавання;
  • характер взаємодії;
  • предмет рекламування;
  • суб'єкт рекламування;
  • цілі рекламування;
  • інтенсивність реклами;
  • тип рекламодавця;
  • форма використання носіїв реклами.

Вид реклами. За цією ознакою реклама поділяється на бізнесо­ву, соціальну, політичну та релігійну.

Бізнесова реклама має на меті довести комерційну інформацію рек­ламодавця до споживача, сприяючи продажу товару, послуги або ідеї.

Соціальна рекламна інформація — це некомерційна інформація державних органів з питань здорового способу життя, охорони здо­ров'я, охорони природи, збереження енергоресурсів, профілактики правопорушень, соціального захисту та безпеки населення. У такій рекламі не згадуються ні конкретна продукція, ні її виробник

Осо­би, які здійснюють на безоплатній основі діяльність з поширення соціальної рекламної інформації або передають для цього власні кошти, користуються пільгами, передбаченими законодавством України.

Політична реклама має дуже специфічні ознаки: її метою є ство­рення популярності окремим політичним лідерам чи партіям. Залу­чають для цього так званих іміджмейкерів, тобто професіоналів, що знають, якими засобами можна створити привабливий образ (імідж) котрогось політичного діяча чи партії.

Релігійна реклама має на меті поширення інформації про релі­гійне життя, окремі події та свята церковних громад. Ця реклама та­кож має специфічні ознаки, що визначаються самою суттю релігій­них відносин.

Комерційна й некомерційна реклама. Звичайно метою рекла­мування є збільшення обсягу продажу та отримання додаткового прибутку чи стабілізація свого становища на ринку. Однак реклама може бути й некомерційною, коли, наприклад, рекламодавцями є некомерційні організації (державні, громадські, політичні та інші), метою яких є не отримання прибутку, а так звана суспільна корис­ність — об'яви про наймання на роботу, офіційні повідомлення, ре­лігійна інформація та ін.

Некомерційною рекламою можна також уважати заходи для встановлення добрих людських відносин у самій фірмі, а також між фірмою та державою, фірмою й громадськістю. Це некомерційні статті, теле- та радіопередачі, прес-конференції з приводу некомерційних подій у житті фірми, різні культурні та соціальні заходи, які не мають комерційних цілей. Реклама державних символів, способу життя в країні, хоч і є некомерційною, однак важить більше, ніж комерційна, оскільки виховує почуття національної гордості та лю­бові до своєї країни.

Способи передачі інформації. За цією ознакою реклама поділя­ється за такими

1 2 3 4 5 6 7 8 9

Похожие работы