Понятие страхования интеллектуальной собственности

Страхування інтелектуальної власності

До таких законодавчих ініціатив слід, зокрема, віднести законопроекти «Про венчурну діяльність», «Про патентних повірених», «Про інноваційну діяльність і про державну інноваційну політику», «Про творчих працівників літератури і мистецтва і про їх творчі союзи», в яких не цілком коректно позначений організаційний механізм страхування, не вказані необхідні і достатні умови для його активного впровадження. Саме в зв'язку з цим потрібна участь представників страхової науки і страхових компаній в розробці даних законопроектів, оскільки при узгодженні їх із зацікавленими міністерствами і відомствами можливостей виправлення і коректування буде значно менше.

Під страхуванням інтелектуальної власності зазвичай розуміють сукупність видів страхування, в яких об'єкт страхування пов'язаний із створенням, використанням або оборотом результатів інтелектуальної діяльності, а також наданням консалтингових або посередницьких послуг на ринку інтелектуальної власності. Зазвичай мова йде про страхування на випадок встановлення контрафактного використання інтелектуальної власності іншими особами, прав інтелектуальної власності на випадок їх втрати або звуження або звинувачень у використанні чужих результатів і досягнень (страхування відповідальності або непередбачених витрат).

Дане страхування стало розвиватися в США і країнах Західної Європи в останні десятиліття XX в. одночасно з активізацією інноваційного процесу і, відповідно, комерціалізацією відносин, пов'язаних із створенням, використанням і оборотом інтелектуальної власності. В наш час можна говорити про початок процесу впровадження даного комплексного страхування у практику українських страхових компаній.

Стосовно широкого кола потенційних страхувальників, що володіють об'єктами інтелектуальної власності (ОІВ), можна виділити позитивні сторони укладення договорів страхування інтелектуальної власності:

• забеспечення фінансових джерел для захисту ОІВ

• отримання гарантій від залякування з боку корпорацій (для малих підприємств);

• професіональний захист репутації і міри по управлінню кризами;

• залучення професіоналів в кризових ситуаціях;

• запобігання необхідності відвернення власних засобів на захист;

• запобігання втрати ринку своєчасними заходами по захисту ОІВ;

• підвищення привабливості для інвесторів (ризики мінімізовані);

• підвищення привабливості ОІВ на ринку ліцензій;

• захист від деяких способів ворожих поглинань, що практикуються через отримання контролю над ОІВ;

• управління підвищенням оцінної вартості.

Слід зазначити, що і держава отримує певну користь при розвитку страхування інтелектуальної власності:

• створення недержавної системи захисту інтелектуальної власності шляхом формування страхового механізму компенсації фінансових втрат правовласників і проведення превентивних заходів;

• покращення інвестиційного клімату в Україні, зокрема шляхом формування інвестиційного ресурсу за рахунок внесків страхувальників, який може бути інвестований страховими компаніями в інноваційну сферу;

• підвищення інвестиційній привабливості країни для іноземних інвесторів, що побоюються за права інтелектуальної власності;

• зниження тиск міжнародних організацій по захисту інтелектуальної власності;

• забезпечення добросовісній конкуренції шляхом недопущення використання патентних тяжб як тиск на конкурентів.

Проте є і істотні недоліки: комплексне страхування ризиків, пов'язаних із створенням і використанням об'єктів інтелектуальної власності, буде достатньо дорогим і, відповідно, актуальним для підприємств і організацій, інновацій в повсякденній діяльності, що серйозно

1 2 3 4 5 6

Похожие работы