Правовое регулирование экспедиторской деятельности

Правове регулювання експедиторської діяльності

Перевезення вантажів – це складний процес, позаяк, окрім власне транспортування, яке і є предметом договору перевезення, зазначені правовідносини включають у себе цілий комплекс послуг, пов’язаних з підготовкою та відправленням вантажів, проведенням взаєморозрахунків, контролем за проходженням і одержанням вантажів тощо.

Крім цього, слід зазначити, що суб’єкти підприємницької діяльності при відправленні або при прийнятті вантажів зацікавлені у комплексному транспортному обслуговуванні, позаяк їм незручно мати справу з кільками транспортними підприємствами, з кожним окремим видом транспорту. До того ж чисельні і трудомісткі операції, пов’язані з відправленням та отриманням вантажів, завозом їх і вивозом із залізничних станцій та портів, відволікають промислові, будівельні, торговельні та інші підприємства від здійснення їх основної господарської діяльності.

Для правильної організації управління господарством бажано, аби організацією транспортного і експедиційного обслуговування підприємств і організацій опікувалися спеціалізовані організації – експедитори. Необхідність надання послуг організаціями, до завдання яких входить відправлення вантажів або приймання вантажів від перевізників, виникає і тоді, коли є потреба у перевідправленні імпортного або експортного вантажу, що прибув у морський порт за новим перевізним документом.

В колишньому СРСР, як правило, транспортно-експедиторські операції здійснювали спеціально організовані транспортно-експедиційні підприємства (контори), які надавали транспортно-експедиторські послуги на підставі договору транспортної експедиції. До зобов’язань за договором експедиції входили такі дії: отримання із складів вантажів, упаковка і доставка перевізнику, здача їх для відправлення і оформлення документів, нагляд за прибуттям вантажів та інформування про це адресата, виконання вантажно-розвантажувальних робіт у разі автомобільної доставки, розрахунки з транспортом, групування, короткочасне зберігання, а також тарно-упаковочні роботи, отримання вантажів і доставка їх клієнтам.

У зв’язку з тим, що всі види транспорту, крім автомобільного транспорту загального користування, знаходилися у підпорядкуванні міністерств та відомств Союзу РСР, питання правового регулювання транспортно-експедиційного обслуговування вирішувалися цими міністерствами та відомствами.

Так, договір транспортної експедиції регламентувався як самостійний договір лише Цивільними кодексами Азербайджанської РСР, Казахської РСР, Молдавської РСР і Узбекської РСР. ЦК України, прийнятий 18 червня 1963 р. , не містив ніяких правових норм стосовно договору експедиції, внаслідок чого вважалося, що до цього договору слід застосовувати положення про договір комісії – якщо договір перевезення укладався експедитором від свого імені, або про договір доручення – якщо договір укладався від імені клієнта

Самостійність договору експедиції знайшла своє відображення як у новому ЦК України, так і у ГК України, що набули чинності 1 січня 2004 р. Безумовно, що нормування транспортно-експедиторських послуг започаткувало новий розвиток транспортно-експедиторської діяльності в Україні.

ОСОБЛИВОСТІ ЗАКОНОДАВЧОГО РЕГЛАМЕНТУВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ЕКСПЕДИТОРІВ

Саме з прийняттям нових кодексів вперше у законодавстві дається визначення договору експедиції, регламентується порядок укладання і виконання цього договору. Так, ст. ст.  929-935 ЦК України і ст.  316 ГК України регламентують питання, пов’язані з договором транспортного експедирування, визначають права, обов’язки та відповідальність експедитора і клієнта, а також зазначені види транспортно-експедиторських послуг, які експедитори надають клієнтам. Відповідно до ст.  929 ЦК України, ст.  316 ГК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов’язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов’язаних з перевезенням вантажу.

З метою захисту інтересів вантажовласників (вантажовідправників, вантажоодержувачів) та створення умов для формування ринкових відносин у сфері транспортно-експедиторського обслуговування ВР України

1 2 3 4