Развитие творческих способностей на уроках мировой литературы

підходу до опрацьовуваних завдань є проблемні ситуації, завдання і питання, з якими вони стикаються. Тому вчитель повинен сам вигадувати, раціоналізувати, бути винахідливим, щоб створити атмосферу пошуку.

А. С. Макаренко стверджував, що кожний учитель, якщо він добре підготовлений та виявляє старанність, може досягти педагогічної майстерності та проявити творчість.

Під час спільної праці він формує в учнів:

- культуру навчальної праці;

- розвиває самостійність учнів як засобу їх інтелектуального розвитку;

- навчає вміння самостійно регулювати свою розумову діяльність, тобто визначати мету, виробляти стратегію дій з її реалізації, керувати процесом мислення;

- навчає таких прийомів мислення, як порівняння, узагальнення, класифікація, встановлення причинно-наслідкових зв'язків тощо;

- в повній мірі використовує виховний потенціал мотивування оцінки, створює ситуацію успіху та просування учня в творчості- створює необхідну психологічну атмосферу підтримки та розвитку особистості.


РОЗДІЛ 2. СТВОРЕННЯ СПРИЯТЛИВИХ УМОВ ДЛЯ ТВОРЧОЇ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ, САМОРЕАЛІЗАЦІЇ ЇХ ОСОБИСТОСТІ У НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОМУ ПРОЦЕСІ -НАЙВАЖЛИВІША СКЛАДОВА ЧАСТИНА ТВОРЧОГО РОЗВИТКУ УЧНІВ

2. 1. Найвищий рівень людської діяльності - творчий

Дитина – як самоцвіт:скільки не обертай його, а в ньому починаються світитися все нові грані…

М. Наєнко.

- Чому особистість дуже цінна?

- Тому що вона бачить світ таким, яким його не бачить ніхто інший.

- Чому виникла відсутність особистої думки?

- Це - страх (ще з часів минувшини).

На уроках світової літератури, опираючись на твори, веду роз'яснювальну роботу, використовуючи такі форми роботи, як бесіда, диспут, коментоване читання, твори-роздуми, відгуки та твори, захист проектів.

Дитина тільки тоді зможе стати особистістю, коли навчиться критично мислити і робити правильний вибір. Тому:

1) у всіх класах виділяю час і забезпечую можливістю учнів критично мислити, вільно розмірковувати;

2) висловлюю віру у здатність кожного учня продовжувати критичні судження;

3) забезпечую здорове, вільне від глузувань середовище.

Три фази критичного мислення:

1

Попередня активізація (фокусуючи запитання)

2. Усвідомлення змісту

3. Рефлексія (міркування)

Дитина тільки тоді зможе стати особистістю, коли буде всебічно розвинена.

Творча особистість завжди володіє високим рівнем знань, має потяг до нового, оригінального. Творча діяльність є її життєвою потребою, а творчий стиль поведінки - найбільш характерний.

Проблемою розвитку творчої особистості займалось багато педагогів -Я. Коменський, Ж. -Ж. Руссо, Дж. Локка, Й. Песталоцці, Ф. Гребель, Г. Спенсер, П. Лесгарт.

Всі вони - за розвиток активної думки і проти накидання в голову учня різноманітних знань.

В 1907 році бельгійський педагог, психолог та лікар Овід Декролі (1871-1932) висунув концепцію, виражену в назві створеної ним школи "Школа для життя через життя".

Він обґрунтував принцип концентрації шкільної програми навколо так званих центрів інтересів: "Дитина та її організм", "Дитина і всесвіт".

Навчальна програма будувалась за принципом "від дитини

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14

Похожие работы

Рефераты

Курсовые

Дипломные