Вода - физические и химические свойства

1000 С,  водяна  пара  починає  розкладатися  на  водень  і  кисень: 

                                           2Н О   2Н  + О .  

      Процес  розкладання  речовин  в  результаті  її  нагрівання  називається  термічною  дисоціацією.   Термічна  дисоціація  води  відбувається  з   поглинанням  теплоти.   При  температурі  2000 С  ступінь  термічної  дисоціації  -  воднем  і  киснем  все  ще  залишається  зміщеною  в  бік  водяної  пари.   При  охолодженні  ж  нижче  за  1000 С  рівновага  практично  повністю  зміщується  у  цьому  напрямі.

       Вода – дуже  реакційно  здатна  речовина.   Оксиди  багатьох  металів  і  неметалів  сполучаються  з  водою,  утворюючи  основи  і  кислоти;  деякі  солі  з  водою  кристалогідрати;  найактивніші  метали  взаємодіють  з  водою  з  виділенням  водню.

        Вода  також  має  кристалічну  здатність.   Якщо  немає  слідів  вологи,  то  практично  не  відбуваються  деякі  звичайні  реакції:  наприклад,  хлор  не  взаємодіє  з  металами,  фтороводень  не  роз’їдає  скло,  натрій  не  окислюється  в  атмосфері  повітря.

         Вода  здатна  утворювати  сполуки  з  рядом  речовин,  що  перебувають  за  звичайних  умов  у  газоподібному  стані  і  звичайно    не  мають  великої  хімічної  активності.   Прикладом  можуть  бути  гідрати  Хе : 6Н О,  СН : 6Н О,С Н Сl :15Н О.   Такі  сполуки  утворюються  в  результаті  заповнення  молекулами  газу  міжмолекулярних  порожнин,  які  є  в  структурі  води,  і  називаються  сполуками  включення.  

       6. Хімічні  елементи   у  воді.  

       Всесвітній  океан  з  проникаючою  його  водяною  тропосферою  відіграє  включну  роль  в  біосфері

  Світовий  океан  наскрізь  пронизаний  життям,  яке  прямо  опосередковано,  і  оприділяє  всі  хімічні  властивості  океану.   В  океані – гідросфері – велика  частина  води  сама  по  собі  не  придатна  для  життя,  але  переповнена  завжди  рухаючими  живими  істотами,  що  являються  центрами  хімічних  реакцій.   В  ньому  можна  розрізнити  скупчення  живих  організмів,  серед  яких  існують  потужні  своїм  впливом  мікроскопічні  організмів  -  бактерії  та  гриби.   Велику  роль  відіграє  планктон,  який  іде  в  глибину  на  десятки  і  сотні  метрів.   Тут  в  планктоні  існують  більш  високоорганізовані  організми – одноклітинні  рослини  і  тварини,  які  знаходяться  один  з  одним  в  рівновазі.   Крім  верхніх  шарів  океану  відомі  ще  три  типи  скупчення  життя  в  гідросфері:

       1. „моря”,   які  складаються  з  біогеоценозів,  в  яких  існують  вищі  водорості;

       2. підводні  „ліси”  і ”поля”  на шельфах,  в  яких  зосередженні  великі  скупчення  організмів  бентос  (  молюски,  гриби,  ракоподібні   і  т. д. );

       3. окремо стоять  коралові  острови – рифи,  які  розвиваються  в  тропічних  і  підтропічних  областях  Землі.

       Вся  вода  планети,  в  якому   б  вона  стані  не  була  б  - рідка,  тверда  або  газоподібна – являє  собою  всю  сушу,  гідросферу  і  тропосферу,  складає  єдину  цілу  оболонку  планети.

        Хімічний  склад  цієї  оболонки  достатньо  відомий.   З  цієї  точки  зору  виділяють  два  види  води:

- океанічну;

- морську.

        Океанічна  вода  належить  до  групи  солоних  вод,   той  час  коли  і  як  морсь -  кі  води  є  росолами  ( Червоне  і  Мертве  море )  чи  напівпрісними  ( Азовське  море ),  тобто  мають  іншу  концентрацію  ніж  мала  в зовнішньому  середньому 

1 2 3 4 5 6 7