Запрошуємо до співпраці виконавців курсових та дипломних робіт на взаємовигідних умовах.

Книговедческие ячейки в Украине в первой половине ХХ века

Інформацію для рубрики "Хроніка" в "Бібліологічних вістях", що займала, п’яту частину загального обсягу журналу, Інститут отримував завдяки творчим зв’язкам з багатьма бібліотеками, товариствами, книгознавчими установами України, Радянського Союзу і цілого світу. Матеріали цієї рубрики (відсутня лише в двох ювілейних, тематичних номерах) постійно інформували читачів про важливі події в галузі видавничої та бібліотечної справи, бібліографії, мистецтва книги. Тут були насамперед звіти про діяльність УНІКу, про бібліотечні та бібліографічні з’їзди, наради, конференції, матеріали про діяльність установ книжкової галузі, про події книгознавчого життя. Деякі матеріали "Хроніки" публікувалися в підрубриках "Varia", "Прологомени". За наявністю цінних інформаційних матеріалів "Бібліологічні вісті" займають, без сумніву, перше місце серед інших книгознавчих періодичних видань. Сьогодні за розділом "Хроніка" можна вивчати історію книжкової справи 1920-х років. І це добре розуміли творці журналу. В листі Ю. Меженка до паризького видання "Українські вісті" від 10 березня 1928 р. йдеться про "чергове число цього прекрасно редагованого видання, яке здобуло собі вже заслужену славу скрізь по українських культурних центрах і навіть за кордоном. Комплект цього видання буде колись з великим запалом розшукуватись всіма культурними робітниками", що вже наразі й відбувається, не зважаючи на перевидання комплекту журналу, здійснене у Львові кілька років тому.

У № 3 за 1923 р. був закладений підрозділ "Праця українських бібліологів", де вміщували інформацію про розпочаті або готові роботи вчених книгознавців. У № 1 за 1928 р. редакція запропонувала читачам надавати для підрубрики "Desiderata" оголошення про пошуки або пропозиції до обміну чи продажу необхідної літератури.

Редакторами "Бібліологічних вістей" до кінця 1927 р. були Ю. Меженко, Я. Стешенко, М. Іванченко, а з 1928 р. – Ю. Меженко, С. Кондра, Т. Алексєєв. Зміна членів редакції, безперечно, позначилася на змісті та структурі журналу. Проте фінансовий бік справи видання журналу був напруженим, незважаючи на зміни редакції, упродовж усього періоду виходу часопису, про що свідчать матеріали архіву Інституту. Заслуговує на увагу лист УНІКу від 30 листопада 1927 р. : "Мало було бібліологічних часописів, що при таких неймовірно важких умовах, не виплачуючи гонорару, іноді не маючи грошей навіть для оплати друкарських витрат, могли без перерви проіснувати п’ять років, з кожним роком збільшуючи кількість друкованих аркушів і об’єднуючи навколо себе усе більшу кількість бібліологів. За п’ять років "Бібліологічні вісті" з друкованого на машинці в 25 примірниках журналу в 39 сторінок перетворився на квартальник, даючи на рік більше 30 друкованих аркушів".

 Ще в 1920-х рр

журнал мав низку позитивних рецензій у вітчизняній і зарубіжній періодиці. Зрозуміло, з початку 1930-х рр. пріоритети і фразеологія рецензій кардинально змінилися. Детальний список негативних рецензій зібрав свого часу Ярослав Дашкевич. Журнал зазнав надзвичайно різкої критики за відрив від соціалістичного будівництва, за надання сторінок емігрантам – "буржуазним націоналістам" і "фашистам". До речі, слід підкреслити, що журнал жодного разу не надрукував нічого політично ворожого щодо влади. Праці вчених-емігрантів С. Сірополка,

Л. Биковського, І. Огієнка, І. Борщака становлять справді наукові твори, цікаві фахівцям незалежно від місця проживання авторів. Пропаганди марксизму-ленінізму на сторінках "Бібліологічних вістей" справді не було, що можна пояснити індиферентними суспільно-політичними поглядами членів редколегії, а найголовніше – їх настійливим прагненням творити книгознавство, пропагувати в суспільстві Книгу, книжкову культуру. Завдяки цьому журналу, інформація про книгознавче життя Москви й Ленінграда була широко відома в Україні, і навпаки. Журнал мав свого офіційного представника в РРФСР – відомого вченого, книгознавця з Ленінграда М. Куфаєва, який займався питаннями пропаганди, передплати журналу та пошуками й надсиланням статей та інформацій до редакції. Він писав: "Необхідною умовою розвитку книгознавства на широкій базі взаємин живих науково-дослідних сил країни є добре поставлена справа видання спеціального часопису з книгознавства. В СРСР єдиним поки що часописом у нашій галузі є часопис "Бібліологічні вісті", що обмірковує на своїх сторінках різноманітні проблеми книговивчення і прокладає шлях до раціональної конструкції справи пізнання книг" .

Треба підкреслити ту велику роль, яку відігравали "Бібліологічні вісті" за кордоном у справі піднесення авторитету українського книгознавства і вітчизняної культури загалом. Відомий польський дослідник К. Мігонь пізніше відзначав, що й "досі журнал "Бібліологічні вісті" не має рівного. Подібне видання з’явилося в Радянському Союзі лише в 1959 році, це щорічник "Книга: Исследования и материалы". Досягнення українських книгознавців 1920–1930 рр. у царині теорії і практики роботи з книгою були величезними, і без урахування досягнень цього періоду важко собі уявити розвиток книгознавчих досліджень на Україні" . З позицій сьогодення публікації "Бібліологічних вістей" здаються ще більш цінними.

Не можна забувати, що в 1931 р. було ухвалено в СРСР дуже важливу постанову ЦК ВКП(б) "Про видавничу роботу", у якій, зокрема, відзначено, що якість журналів все ще знаходиться на низькому рівні, що журнали не є бойовими виданнями, не мають твердих планів роботи, дублюють один одного, страждають від нестачі авторських кадрів, не виходять у строк. ЦК вважало за необхідне переглянути мережу журналів, скоротити їхню кількість, поліпшити склад редакційних колегій. Отже, причини припинення виходу "Бібліологічних вістей" були насамперед соціально-політични ми. У 1931 році відбувся справжній розгром УНІКу, змінився майже весь його штат, постали зовсім інші, далеко не книгознавчі, завдання перед галуззю. Але "Бібліологічні вісті" залишилися в історіографії книгознавства взірцевим книгознавчим періодичним виданням, до якого й досі активно звертаються спеціалісти видавничої, книгознавчої, бібліотечної та бібліографічної справи.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11

Похожие работы

Рефераты

Курсовые

Дипломные