Запрошуємо до співпраці виконавців курсових та дипломних робіт на взаємовигідних умовах.

АРХЕОЛОГІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ БАТУРИНА

АРХЕОЛОГІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ БАТУРИНА (2006 р. )

У 1669 р. Батурин став столицею козацько-гетьманської держави і динамічно розвивався, особливо за правління видатного гетьмана Івана Мазепи (1687-1709 рр. ). У 1708 р. під час повстання Мазепи проти влади Москви на Гетьманщині російське військо захопило місто. За наказом царя Петра І, було вбито 6-7 тисяч козаків-оборонців та подібну кількість міщан, пограбовано й спалено Батурин. Ця подія лишила гіркий спомин у народі, але будь-яке вивчення Мазепиної столиці було політичним табу до часу встановлення незалежної української держави.

З 2001 р. Канадський інститут українських студій (КІУС), Наукове товариство ім. Шевченка у США та Понтифікальний інститут середньовічних студій (ПІСС) у Торонто спонсорують історико-археологічні дослідження Батурина гетьманської доби. Д-р Зенон Когут, директор КІУСу, є патроном та академічним дорадником цього проєкту.

Минулого літа канадсько-українська експедиція продовжила пляномірні розкопки у Батурині. В них приймало участь 120 студентів і науковців з університетів та музеїв-заповідників Києва, Чернігова, Ніжина, Глухова, Рівно, Батурина та університету м. Ґрац у Австрії. Експедицією керує д-р Володимир Коваленко (Чернігівський університет). Канадські історики д-р Володимир Мезенцев (Торонтський університет, КІУС) та проф. Мартін Дімнік (ПІСС) беруть участь у дослідженнях і публікації матеріялів розкопок.

2006 р. співробітники експедиції здійснили аерофотографування території Батурина. Ці фото допоможуть удосконалити реконструктивні пляни старого міста та вивчати його плянування й забудову. Розкопки залишок укріплень цитаделі фортеці показали, що вони складались із двох ровів, валів із внутрішніми дерев’яними конструкціями, бастіонів, стін та веж з дубових зрубів, забитих глиною

Такі традиційні дерево-земляні козацькі оборонні споруди краще витримували гарматний обстріл, ніж муровані.

Археологам пощастило віднайти й розкопати частину підмурків Троїцького собору в центрі колишньої фортеці. Це був головний храм гетьманської столиці, який офундував Мазепа. Він уперше згадується 1692 р. і був зруйнований за московської навали. Імовірно, собор був масивним хрещатим у пляні центричним і мав п’ять чи сім бань. Такий архітектурний дизайн поширився на центральній Україні в XVII-XVIII ст. та походить від народних дерев’яних церков.

Центральний палац, зведений гетьманом Дем’яном Многогрішним (1669-72 рр. ) у цитаделі, згорів під час погрому Батурина у 1708 р. Дослідники завершили розкопки залишок цієї споруди та графічно реконструювали її об’єм і пишне зовнішнє оформлення. На ті часи це була велика (25 х 21 м) одноповерхова цегляна палата, типова для резиденцій козацької верхівки та полкових канцелярій Гетьманщини і побудована за стилем самобутнього козацького барокко. Споруда ділилась коридором на  дві частини: у більшій могли розміщуватись покої й приймальні гетьмана, а в меншій – господарчі приміщення з кухнєю.

Експедиція продовжила розкопки фундаментів і розвалів цегляних стін Мазепиної резиденції (1700 р. ) на околиці Гончарівці. За останніми дослідами, цей палац (разом з прибудовою) мав розміри 20 х 14. 5 м, глибокий підвал з чотирма кімнатами, три наземні поверхи та мансарду з вальмовим дахом. В його пляні не виявлено поділу коридором чи вестибюлем на дві частини, як властиво інтер’єрам кам’яниць українського барокко. Головний фасад членували коринфські чи композитні напівколони. Це є найраніша відома світська споруда на центральній Україні, побудована й оздоблена в цілому у стилі римського барокко, можливо, з модифікаціями віленської школи. У 1670-90-х рр. західні мистецькі

1 2

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні