АРХЕОЛОГІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ БАТУРИНА

впливи поширювались на Гетьманщину через Литву.

Початкові спроби графічної реконструкції палацу на Гончарівці, запропоновані археологами Чернігова, помилково представляють його екстер’єр у чисто італійському барокковому стилі. Вони не враховують важливих археологічних свідчень про використання регіонального прийому українського барокко – керамічних багатокольорових полив’яних розеток, які прикрашали фризи антаблементу цієї споруди. Тож Мазепина вілла під Батурином є першим прикладом застосування комбінації декоративних елементів італійського (римського) й українського барокко у цивільній архітектурі козацької держави. Розорення міста у 1708 р. рано перервало розвиток цього своєрідного гiбридного палацового стилю в Україні. Розкопки та спроби достовірно відтворити вигляд столичної резиденції Мазепи будуть продовжені.

На посаді фортеці досліджено рештки багатокамерного дерев’яного житла представника козацької старшини, яке загинуло у пожежі 1708 р. Там виявили дорогий бронзовий посріблений пояс XVII ст. з реалістичним зображенням вершника у броні на пряжці. Вірогідно, це був військовий трофей чи торговий імпорт з Польщі. У домівці також відкрили гральну кість (астрагал з насічками) та уламки ошатного парадного чи декоративного посуду, вкритого барвистою поливою з соковитими народними рослинними і геометричними візерунками місцевого виробництва.

На цитаделі та посадах знайдено 13 срібних і мідяних монет Речі Посполитої та Московії, срібний талер, карбований у Базелі в 1622 р., свинцева товарна пломба 1669 р. з Бреслау (Вроцлав), бронзове кільце з гербом, три мідяні натільні хрести, гудзик, поясна пряжка, посудина чи підсвічник, здогадно, від церковного начиння та довізна кахля з латинськими літерами XVII-XVIII ст. Ці знахідки свідчать про заможність і культуру побуту козацької еліти, високий розвиток ремесла, особливо гончарства, і народнього малярства в гетьманській столиці та про її широкі комерційні та культурні контакти з Західньою і Східньою Європою.

2006 р. на терені цитаделі та фортеці експедиція розкопала 46 поховань мешканців XVII-XVIII ст. З них 17 кістяків дітей, поховані у мілких ямах без трун, відносяться до жертв різанини 1708 р. Загалом з 1996 р. до 2006 р. археологи дослідили 138 поховань, датованих XVII-XVIII ст. Біля половини з них, щонайменше, 65 поховань належить дітям, жінкам та літнім людям, які були знищені нападниками разом з козацькою залогою Батурина.

Кожний сезон розкопок збагачує наші знання про історію і культуру столиці Гетьманщини та приносить цінні археологічні матеріяли про трагічну загибель міста та його цивільного населення від каральної акції царя Петра.

 

 

1 2

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні