Активізація інвестиційної діяльності банківської системи України в контексті глобалізації
Активізація інвестиційної діяльності банківської системи України в контексті глобалізації
Розвиток процесів економічної глобалізації, посилення взаємодії національних економік із міжнародними фінансовими ринками супроводжується посиленням концентрації банківських капіталів та активів. Характерними ознаками прояву глобалізації та міжнародної інтеграції у сфері фінансових відносин є входження іноземного капіталу в національні фінансові ринки та посилення його впливу на розвиток національних фінансових систем.
Зростання присутності іноземного капіталу в банківському секторі несе загрожує поступовому збільшенню впливу іноземних інвесторів на банківську систему України та витісненню вітчизняних банків із традиційних для них секторів фінансового ринку. Зважаючи на те, що банківська система, фактично, є гарантом фінансової безпеки держави, її залежність від кон'юнктури на світових ринках робить її вразливішою до глобальних фінансових криз. За таких умов постають питання не лише збереження конкурентних переваг вітчизняних банків, а й розвитку та захисту банківської системи й національної безпеки.
В умовах відсутності відчутних структурних зрушень у національній економіці, низького інвестиційного потенціалу держави та обмежених можливостей підприємств самостійно фінансувати інвестиційні проекти об'єктивно актуалізується підвищення ролі кредитних джерел фінансування інвестицій, зокрема - за рахунок банківських кредитів. На сьогодні українська банківська система, на відміну від країн із розвиненою економікою, не стала істотним джерелом інвестиційних ресурсів для сфери реального виробництва. Доля кредитів, що спрямовуються на інвестиційну діяльність хоча і має тенденцію до зростання, проте ще залишається на дуже низькому рівні, а в процесі кредитування пріоритет надається підтримці поточної діяльності суб'єктів господарювання та фізичних осіб
Особливістю нарощування банками довготермінових кредитних вкладень у національну економіку є їхня споживча спрямованість, що призводить до звуження можливостей промислового сектора залучати банківські кредити. Спостерігається зміщення пріоритетів банків на користь активізації кредитування споживчих витрат населення, яке не лише поглиблює наявні диспропорції з фінансовим забезпеченням відтворювальних процесів в економіці, а й пригнічує економічне зростання, стимулюючи імпорт товарів невиробничого призначення. Однак, у найближчій перспективі не варто очікувати істотних змін у кредитних пріоритетах банків на користь кредитування інвестицій, передусім через проблеми капіталізації та дефіцит дешевих і довгих ресурсів.
Ринок інвестиційних кредитів в Україні, незважаючи на позитивну динаміку свого розвитку протягом останніх років, є досить звуженим і не забезпечує потреб економіки в повному обсязі. Структура та обсяги банківських інвестицій не відповідають цілям забезпечення розвитку економіки за інвестиційно-інноваційною моделлю, яка передбачає вкладення основних довготермінових кредитних інвестицій у наукомісткі, високотехнологічні галузі, адже значна частина кредитних ресурсів банків усе ще спрямовується у невиробничу сферу, переважно у торгівлю та посередництво.
Існує цілий комплекс проблем, які стримують діяльність банків у сфері кредитування виробничого сектору економіки, зокрема високі відсоткові ставки, високі вимоги до позичальників, брак застави, проблема "довгих" грошей, яка виникла на грошовому ринку України внаслідок існування нераціональної структури зобов'язань банків, де переважали короткотермінові зобов'язання та невідповідність між термінами повернення активів і зобов'язань.
Сучасний етап розвитку банківської системи характеризується відносно новим явищем - істотним зростанням частки іноземного капіталу та посиленням позицій на вітчизняному фінансовому ринку іноземних банківських установ.
В Україні наслідком впливу глобалізації та фінансової інтеграції стало входження іноземних банків у вітчизняний фінансовий ринок шляхом створення представництва, відкриття власного