Аматорське мистецтво як феномен культури

Аматорське мистецтво як феномен культури


Реальний сенс і значення аматорського мистецтва визначаються конкретними цілями та установками тієї соціокультурної практики, в системі якої воно функціонує. І як таке, воно містить в собі зародок універсальних відносин між людиною і культурою.

Аматорське мистецтво розвивалося паралельно з професійним, з одного боку, і фольклором – з іншого. Воно належить до народної художньої творчості, де, як і у фольклорі, суб’єктом художньої діяльності є не професіонал, а людина, що творить безкорисливо, тобто у вільний час і не отримує за це матеріальних винагород. На відміну від фольклору аматорське мистецтво є нетрадиційною соціально-культурною формою народної творчості. Однією із головних особливостей фольклору є колективний характер творчості. У сфері фольклорної культури навіть авторський твір підпорядкований традиції як у змісті, так і в стилі, формах, засобах виразності.

Аматорське мистецтво функціонує у сфері самодіяльного (у широкому філософському розумінні цього слова). Філософську категорію “самодіяльність” визначають як внутрішньо детерміновану діяльність, тобто діяльність, що не нав’язується зовні, а зумовлюється внутрішніми потребами, інтересами, бажаннями індивіда. Самодіяльність – це засіб вільного і нерегламентованого вияву особистості, вона є умовою і реальністю розвитку людини. Це об’єктивна даність, причому й одна з найвищих цінностей, як для особи, так і для суспільства в цілому.

Аматорське мистецтво – це явище конкретно-історичне, невід’ємна складова частина культури певного суспільства, певного класу, певного соціокультурного середовища. Не змінюючись сутнісно, в кожну історичну добу, в кожному суспільстві, воно має свої особливості функціонування, свої форми вияву, жанрово-видовий склад.

Аматорське мистецтво – явище не тільки художнє, а перш за все соціокультурне, котре функціонує як явище певного соціокультурного середовища (або навіть мікросередовища), що існує для представників цього середовища як засіб самовираження, самореалізації і спілкування

Воно чітко відокремлене певними локально-часовими межами.

Аматорство належить до сфери дозвілля. Дозвілля – один із важливих показників культурного життя суспільства, його розуміють як систему конкретних культурних форм. Однією із таких форм і є художнє аматорство. Дозвілля характеризує соціокультурну реальність як прояв суспільно-економічного ладу в конкретній повсякденній життєдіяльності людей і соціальних груп. Характер дозвілля відбиває умови життя людей, їх етнічну, класову або станову приналежність, рівень соціального розвитку суспільства.

Задоволення духовних (культурних) потреб здійснюється переважно під час дозвілля, де людина вільно виявляє себе як особистість, обираючи види діяльності у відповідності до своїх нахилів та інтересів. У свою чергу, соціальна значимість мистецтва зростає, коли воно стає невід’ємним компонентом культурного життя суспільства. І в цьому аматорське мистецтво є незамінним.

Залишається й досі суперечливим питання про співвідношення художнього аматорства і художньої самодіяльності (якщо розуміти її не в широкому філософському значенні), визначення яких було зумовлено переважно практикою радянської системи. Нині, у новій соціокультурній ситуації переоцінюються багато фактів і явищ культурної сфери діяльності, і це природно.

 

АМАТОРСЬКЕ ТЕАТРАЛЬНЕ МИСТЕЦТВО УКРАЇНИ У МІЖНАРОДНОМУ ПРОСТОРІ

Міжнародний простір сьогодення можна охарактеризувати як явище, в культурних процесах якого значне місце посідає народна культура, діяльність громадських організацій, які об’єднують її різні ланки.

Діяльність українських аматорських театрів на міжнародній творчій арені – це жива взаємодія не лише між культурами різних народів, але й між морально-етичними цінностями, що їх несе українська література, музика.

Низку

1 2 3 4 5

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні