Аналіз ринку хліба
Рис. 2. Індекси цін виробників на хліб і хлібобулочні вироби та борошно пшеничне в Україні у 2002-2006 рр.
ІV. Аналіз ринку фінансових ресурсів (доступ до фінансових ресурсів).
Головним джерелом фінансування діяльності підприємств хлібобулочної галузі є власні фінансові ресурси. Крім того можуть використовуватися кредитні ресурси, вклади учасників акціонерних товариств, надходження від продажу акцій тощо. Державою здійснюється підтримка підприємств хлібопекарської промисловості при закупівлі обладнання вітчизняного виробництва для переробки сільськогосподарської продукції та будівництва і реконструкції виробничих об’єктів через механізми здешевлення середньострокових та довгострокових кредитів [13] (згадувана вище Постанова КМУ від 21 лютого 2007 року № 259 «Про затвердження порядку використання у 2007 році коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення фінансової підтримки підприємств агропромислового комплексу через механізм здешевлення короткострокових та середньострокових кредитів», Постанова КМУ від 18 лютого 2004 року № 184 «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у Державному бюджеті України на 2006 рік на здійснення фінансування підтримки підприємств агропромислового комплексу через механізм здешевлення коротко- і довгострокових кредитів»).
V
За даними Держкомстату середньорічна кількість найманих працівників хлібобулочної галузі склала 90,8 тис. осіб або 2,36% від кількості працюючих у промисловості. За 2006 рік показник плинності кадрів був на рівні 37,6%.
Така тенденція спостерігається в результаті дії двох основних факторів: важких умов праці і низького рівня її оплати. Темпи росту заробітної плати за останні 2-3 роки відстають від темпів росту заробітної плати в середньому по промисловості України.
Крім перелічених вище блоків аналізу, дослідження галузі повинно включати вивчення впливу держави. Для хлібобулочної галузі це може бути цінове регулювання, обмеження рентабельності, державні замовлення на продукцію, пільгове кредитування, про яке згадувалося вище, створення державних підприємств-монополістів чи інших структур для стабілізації ситуації на ринку продукції чи суміжних ринках (наприклад, ДАК «Хліб України»).