Запрошуємо до співпраці виконавців курсових та дипломних робіт на взаємовигідних умовах.

Анатомо-фізіологічні особливості дитячого віку

План 

Періоди дитячого віку.  

Центральна нервова система.

Шкіра і підшкірна основа.  

Температура тіла.  

Кісткова система.  

М'язова система.  

Фізичний розвиток дитини.  


Періоди дитячого віку

Спостерігаючи здорову або хвору дитину, здійснюючи профілактичну роботу серед дитячого населення, фельдшер, як і лікар-педіатр, має справу з організмом, що розвивається, характеристики та особливості якого безперервно змінюються в процесі розвитку. Дитячий організм не е зменшеною копією дорослого, а має ряд вікових особливостей, характерних для окремих періодів свого розвитку. З моменту зачаття починається складний шлях розвитку заплідненої яйцеклітини, або гамети, в зрілий людський організм, який після народження триває ще два десятиріччя. Слід пам'ятати, що народження є важливою віхою, аж ніяк не початком розвитку. І за перебігом цей процес розвитку не є прямолінійним, а він певною мірою якісно стрибкоподібний, що веде до зміни умов існування дитини, ЇЇ взаємодії з навколишнім середовищем, способу реакції організму на хворобу. Чим молодша дитина, тим менш досконала її система захисту від інфекцій (тобто імунна система), тим менша її здатність локалізувати процес хвороби, тим більшою є схильність до генералізованої, поширеної реакції організму на хворобу. Тому з точки зору виховання здорової дитини, профілактики, діагностики і лікування її захворювань доцільно виділити такі періоди дитячого віку (класифікація ВООЗ, 1973):

А. Внутрішньоутробний етан: 1) фаза ембріонального розвитку — до 9 тижнів вагітності; 2) фаза плацентарного розвитку (плода)— 9—40 тижнів вагітності.

Б

Позаутробний етап: 1) період новонародженості (0—28 днів); 2) період немовляти, або період вигодовування груддю (29 днів — 12 міс), (зазначимо, що в деяких випадках вигодовування буває штучним); 3) період нейтрального дитинства (1—Уроків): а) переддошкільний (1—3 роки); б) дошкільний (3—7 років); 4) молодший шкільний вік (7—10 років); 5) середній шкільний вік (11—14 років); 6) період статевого дозрівання, або старший шкільний вік (15—18 років).

Внутнішньоутробний етап має величезне значення для подальшої життєдіяльності людського організму. Він складається з двох фаз: фази ембріонального розвитку і фази плода. У першій фазі відбувається формування органів і систем, що закінчується до 56-го дня вагітності. З 22—23-го дня починає битися серце зародка (ембріона). Оскільки в ембріональній фазі формуються органи, то в цей період зародок особливо чутливий до несприятливої дії навколишнього середовища — інфекції, іонізуючого випромінювання, дії хімічних речовин, лікарських засобів. Вплив різних шкідливостей у цей період часто призводить до виродливостей, вад розвитку. Фаза плацентарного розвитку характеризується в основному ростом плода, хоча розвиток уже сформованих органів триває не тільки в цю фазу, а й після народження.

Основними особливостями внутрішньоутробного періоду розвитку е швидкий ріст і харчування дитячого організму за рахунок материнського. Легені матері дихають також і для плода, обмін речовин відбувається завдяки ферментам, печінці і ниркам матері. Тому на розвиток ембріона і плода дуже впливають харчування, спосіб життя і стан здоров'я матері.

З моменту народження дитини починається період новонародженості — перший період позаутробного існування. Для нього характерний процес перебудови різних систем організму, пристосування їх до позаутробного існування. З моменту народження починають функціонувати легені дитини. З початком легеневого дихання пов'язана перебудова кровообігу: закриваються вії овальної ямки, артеріальна протока, утворюються велике та мале кола кровообігу. Починає працювати система травлення, підвищується основний

1 2 3 4 5 6 7 8 9

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні