Анатомо-фізіологічні особливості дитячого віку

інтенсивності ультрафіолетового опромінення шкіри.

Підшкірна основа у плода з'являється в основному в останні 2 міс вагітності. У доношених новонароджених та у немовлят вона добре розвинена. Особливістю немовлят є наявність в товщі щік жирових тіл, що надають їм пружності і полегшують акт ссання. У виснаженої дитини підшкірна основа зникає насамперед зі стінок живота, з тулуба, потім з кінцівок, а далі з обличчя. Останніми зникають жирові тіла щік. Тому стан живлення дитини ніколи не можна оцінювати по обличчю. Дитину у всіх випадках необхідно оглядати роздягненою.

Температура тіла

Постійна температура людського тіла підтримується за допомогою утворень, які знаходяться в гіпоталамусі, їх називають центром терморегуляції. Цей центр керує біохімічними процесами, що забезпечують теплопродукцію, і регулює тепловіддачу. Остання залежить від величини шкірного кровотоку, від випаровування води-з поверхні шкіри і легень. М'язи, скорочуючись, також забезпечують теплоутворення.

Температура, що її вимірюють у прямій кишці (ректальна), найбільш точно відображує температуру внутрішнього середовища організму. Вона на 0,3—0,5 °С вища за температуру, яку вимірюють в пахвовій або паховій ділянці. Ректальна температура тіла дитини відразу після народження перебуває в межах 37,7— 38,2 °С. Вона дещо вища, ніж у матері, і свідчить про здатність плода до самостійної теплопродукції. Протягом 2—3 год ця температура через підвищену тепловіддачу знижується на 2—2,5 °С, досягаючи протягом доби 370С. Надалі вона залишається на кілька десятих градуса вищою, ніж температура у дорослих, поступово наближаючись до неї

У немовлят регуляція тепловіддачі шляхом зміни шкірного кровотоку і потовиділення дуже недосконала. Майже відсутня здатність підвищувати теплоутворення внаслідок збільшення м'язової роботи. Відносно велика поверхня тіла збільшує тепловіддачу. Тому немовля перебуває в несприятливих умовах стосовно підтримання постійної температури тіла. Дуже недосконалою е терморегуляція у новонароджених, особливо недоношених новонароджених, дітей, які часто не справляються з коливаннями температури навколишнього середовища, через що вони переохолоджуються або перегріваються. Важливо підтримувати необхідну температуру в приміщенні, де є новонароджена дитина. Якщо вона не здатна підтримувати нормальну температуру тіла, її слід помістити в кувез — апарат, який створює в камері певну температуру і вологість повітря. Для грудних дітей характерні менші коливання температури тіла протягом доби, ніж у дорослих (відповідно 0,4° і 1 °С). З віком підвищується здатність дитини підтримувати температуру свого тіла в нормальних межах (36—37 °С), незалежно від змін температури навколишнього середовища. Недосконалість терморегуляції у дітей раннього віку нерідко проявляється також як гіпертермічний синдром — підвищення температури тіла понад 39,5 °С при інфекційно-запальних захворюваннях.

Кісткова система

Окостеніння, тобто заміна сполучної та хрящової тканин кістковою, починається ще у внутрішньоутробному періоді і триває до настання статевої зрілості. Кістки дитини, порівняно з дорослими, містять більше води і менше мінеральних речовин, м'якші, еластичніші і менш ламкі. Маленькі діти часто переносять значні травми без переломів кісток. Поява точок окостеніння, які можна виявити зa допомогою рентгенологічного дослідження, має певну закономірність. У практичній діяльності фельдшеру необхідно знати фізіологічні строки закриття тім'ячок і швів черепа, а також час прорізування зубів, які відображують перебіг процесів окостеніння.

Пропорції дитячого черепа відрізняються від пропорцій черепа дорослої людини. У дітей значно переважає мозкова частина. На голові новонародженого розрізняють такі шви: лобовий шов (між лобними кістками), вінцевий (між обома лобними і обома тім'яними), стрілуватий,

1 2 3 4 5 6 7 8 9

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні