Аномалії розвитку та неправильні положення жіночих статевих органів
2) Ортопедичні методи.
На сьогодні не рекомендують лікувати, використовуючи песарії. Лише в старечому віці при наявності протипоказань до оперативного лікування можливе застосування песарію (кільцеподібний гумовий песарій вводять боком, а потім розміщують в горизонтальній площині над м’язами тазового дна).
Ефект лікування пов’язаний лише з перебуванням песарію у вагіні, після його видалення статеві органи знову випадають. Використання песарію вимагає застосування щоденних гігієнічних орошень вагіни і систематичного нагляду лікаря (загроза пролежнів, висхідної інфекції).
3) Хірургічне лікування забезпечує найбільш стійке видужання, особливо в поєднанні з загальноукріплювальною терапією.
В молодому віці потрібно надавати перевагу тим методам, які не порушують статевої і дітородної функцій.
Типи операцій:
1. Передня кольпорафія.
Техніка виконання. Шийку матки захоплюють кульовими щипцями, натягують донизу і виводять із статевої щілини, при цьому передня стінка вагіни вивертається назовні. На передній стінці вагіни скальпелем намічають овальний клапоть, верхній край якого знаходиться на 1,5-2 см нижче зовнішнього отвору сечовипускального каналу. Нижній кінець овалу доходить до переднього склепіння вагіни. Намічений клапоть відсепаровують і видаляють. Після цього накладають шви на міхурово-вагінальну фасцію (для усунення cystocele), а потім з’єднують край вагінальної рани (рис. 6. 1. -6. 4
2. Задня кольпорафія.
Як правило, опущення передньої стінки вагіни супроводжується менш або більш вираженим опущенням задньої стінки. Причому нерідко в процес втягується і передня стінка прямої кишки. Тому передня кольпорафія поєднується з задньою кольпорафією з одночасною пластикою промежини (кольпоперинеорафія). Суть кольпоперинеорафії зводиться до ушивання країв леваторів і їх фасцій, а також інших м’язів і фасцій тазового дна, що призводить до звуження статевої щілини.
Операцію кольпоперинеорафії розпочинають з відсепарування трикутної форми клаптя на задній стінці вагіни. Основа трикутника знаходиться на межі між слизовою оболонкою стінки вагіни і шкірою промежини, а верхній кут розміщується на задній стінці вагіни по середній лінії.
Після видалення клаптя оголюють м’язи і фасції промежини, які з’єднують по середній лінії вузлуватими кетгутовими швами. Спочатку накладають 2-3 лігатури на краї леваторів, але їх не зав’язують (беруть на затискачі), і приступають до з’єднання країв рани у вагіні. Шви на стінки вагіни накладають, починаючи з верхнього кута рани. Після зашивання великої частини рани вагіни зв’язують лігатури, накладені на леватори, а потім закінчують накладання швів на краї рани у вагіні. Потім накладають другий ряд швів на поверхневі м’язи і фасції промежини. Краї шкіри відновленої промежини зашивають вузлуватими шовковими швами.
3. Середня кольпорафія. При повному випаданні матки в осіб похилого віку можна застосувати серединну кольпорафію (colporhaphia mediana) - операцію Нейгебауера-Лефора. На передній і задній стінках вагіни висікають довгі клапті однакової величини. Потім послідовно з’єднують оголені поверхні шляхом зашивання країв рани на передній і задній стінках вагіни. Після зарощення оголених поверхонь утворюється тяж, що йде по середній лінії від вагіни залишаються вузькі канали, які розміщуються по обидва боки серединного тяжа.
Операцію вкорочення кардинальних зв’язок - "манчестерську операцію" виконують особам похилого віку при повному випаданні матки і