Артур Артурович Ячевський - відомий ботанік, міколог та фітопатолог

Артур Артурович Ячевський - відомий ботанік, міколог та фітопатолог (1863-1932)

В кінці ХІХ - на початку ХХ століття у великих містах Росії та України, переваж­но при університетах, склалися центри мікологічних досліджень. Проте один з найбі­льших таких центрів - флористико-систематичного напрямку, очолюваний А. А. Ячевським і розташований у Петербурзі - не був пов'язаний з університетом.

Артур Артурович Ячевський народився 23 січня 1863 р. в селі Рильково Смолен­ської губернії. Вищу освіту одержав у Швейцарії, де закінчив Лозанський та Бернський університети. Будучи ще 26-річним студентом, він виявив велику зацікавленість до ботаніки, особливо до того розділу, що вивчає нижчі рослини, зокрема гриби. З 1889 р. він почав вивчати мікофлору різних рослин Швейцарії, Італії, Південної

Франції та Алжиру і за матеріалами досліджень опублікував декілька цікавих праць, описав новий вид гриба. За монографію, присвячену піреноміцетам Швейцарії, Швей­царське товариство дослідників природи присудило йому премію, а за працю «Нариси мікології», видану французькою мовою, він одержав срібну медаль на конкурсі в Мальгаузені.

Повернувшися на батьківщину у 1894 р. , А. А. Ячевський продовжує дослідження в галузі мікології, вивчаючи мікофлору Росії. За опублікування списків грибів Мос­ковської та Смоленської губерній йому було присуджено премію Фішера фон Вальдгейма (заснована у пам'ять Г. І. Фішера фон Вальдгейма, професора Московського уні­верситету)2.

Досліджуючи мікофлору російських губерній, вчений звернув увагу на те, якої значної шкоди завдають грибні паразити сільському господарству: «В Гжатском уезде Смоленской губернии фв 1892 году 25% урожая овса потеряно вследствие развития ржавчины. А убыток от поражения картофеля грибком выразился в 70%; в той же ме­стности головня овса истребила в 1894 году до 65% урожая. Парша груш истребляет ежегодно в юго-западных губерниях 30-50% урожая, а плодовая гниль яблок и груш настолько распространена в северных и центральных губерниях, что от неё гибнет более 50% сбора»3.

З іменем А. А. Ячевського пов'язано виникнення у 1894 р. першої в Росії держав­ної установи з фітопатології - Бюро з прикладної ботаніки, створеного при Вченому комітеті міністерства землеробства. Членами-кореспондентами цього Бюро, крім са­мого А

А. Ячевського, були такі відомі спеціалісти з мікології та фітопатології, як М. С. Воронін та В. К. Варліх. До завдань Бюро входило: а) визначення паразитних гри­бів та винайдення методів їх знищення; б) дослідження причин хвороб культурних рослин та розробка методів боротьби з ними. Через відсутність лабораторії і штатів діяльність Бюро обмежувалась відповідями на запити відносно хвороб рослин, що надходили з різних регіонів Росії. Відповіді складалися майже виключно за літератур­ними відомостями членами Бюро, кореспондентами Вченого комітету або професора­ми Петербурзького університету.

За названих умов якусь певну систему, загальний план боротьби з хворобами рос­лин скласти було неможливо. Кількість запитів з проханнями про допомогу постійно зростала, постала нагальна потреба вивчати захворювання рослин на місцях. Департа­мент землеробства визнав за необхідне посилати в різні регіони країни осіб з спеціа­льною підготовкою для з'ясування поширеності хвороб рослин. У відрядженнях побу­вали М. В. Сорокін (Кавказ), В. К. Варліх (Крим), К. Н. Декенбах (Бесарабія), М. М. Спєшнєв (Закавказзя, Туркестан), А. А. Ячевський (Донська Область, Кавказ, Крим, Бесара­бія, Поволжя, центральні та північні губернії Росії). Було зібрано багатий матеріал, який доводив, що хвороби рослин відіграють дуже значну роль у сільському госпо­дарстві, і тому з ними неодмінно треба рахуватись.

Проте для подальшого розгортання досліджень тимчасові, епізодичні заходи ви­явилися недостатніми. У 1900 р.

1 2 3 4 5 6

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні