Асортимент лікарських засобів, які застосовуються при головному болі
оболонка: тальк, титану діоксид, еудражит L 12,5, макроголь, гліцерил,олія рицинова, дибутилфталат, барвник зелений Green KGC4/14/3.
Форма випуску. Таблетки, вкриті оболонкою.
Фармакотерапевтична група. Аналгетики і антипіретики. Код АТС N02ВВ52.
Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка. Аналгін-Хінін єкомбінованим лікарським засобом, до складу якого входять діючі речовини –метамізол і хінін.
Метамізол належить до групи ненаркотичних аналгетиків, до підгрупипохідних піразолону. Має знеболювальну і жарознижувальну дію, а такожпротизапальний ефект. Основний механізм його дії складається з пригніченняпростагландинового синтезу через гальмування циклооксигенази. Стимулюєвивільнення бета-ендорфінів, знижує рівень ендогенних пірогенів, впливає нагіпоталамус. Також виявляє дію на реакції судин, протилежну дії наркотичниханалгетиків.
Алкалоїд хінін має жарознижувальну дію, пригнічує терморегуляторнийцентр. Має протизапальну і антибактеріальну дію, знижує збудливість міокарда івиявляє антиаритмічний ефект. Хінін виявляє стимулюючий ефект з наступнимпаралізуючим ефектом на чутливі нерви.
Фармакокінетика. Після перорального прийому Анальгін-Хінін резорбуєтьсяз шлунково-кишкового тракту. Метамізол швидко і повністю резорбується. Максимальна плазмова концентрація метамізолу після перорального прийому дози у6 мг/кг маси тіла досягається через 1 - 1,5 год після прийому, а хініну – через1 - 3 год після прийому.
Метамізол добре розподіляється в тканинах. На 50% - 60% зв’язується збілками плазми. Проникає крізь гематоенцефалічний і плацентарний бар’єр. Хінінрозподіляється в мозку і паренхіматозних органах. Зв’язується з протеїнамиплазми близько у 70% здорових пацієнтів. Проникає крізь фетоплацентарнийбар’єр.
Метаболізується в печінці. Його основні метаболіти є фармакологічноактивними і виявляються у сироватці і сечі
Хінін значною мірою метаболізується в печінці до гідроксипохідних(менше ніж 5% застосованої дози екскретується у незміненому вигляді з сечею). Не кумулюється в організмі.
Показання для застосування. Для симптоматичної терапії при слабко або помірновираженому больовому синдромі; гарячці різного походження.
Спосіб застосування та дози. Таблетки приймають внутрішньо після їжі, нерозжовуючи, запиваючи водою.
Курс лікування препаратом триває не більше 3днів.
Дорослі. По 1-2 таблетки 1-3 рази на день, залежно відвираженості клінічних симптомів. Максимальна одноразова доза метамізолу длядорослих становить 1 г внутрішньо, а максимальна добова доза – 3 г.
Діти старше 12 років. По 1 таблетці 2 рази на день.
Побічна дія. Прояв підвищеної чутливості – свербіж, екзантема,кропив’янка, множинна еритема, синдром Лаєлла, синдром Стівенса-Джонсона,астматичний напад, ангіоневротичний набряк, анафілактичний шок, бронхоспазм.
Шлунково-кишковий тракт – найчастіше: дискомфорт, нудота,епігастральний біль і біль у животі, блювання, діарея; в окремих випадках,зрідка – ульцерації, кровотеча.
Центральна нервова система – головний біль, запаморочення, підвищеннятемператури тіла, безсоння.
Органи чуття – шум у вухах і погіршення слуху, порушення зору(затуманений зір, фотофобія, диплопія, звуження зорового поля, розлади усприйнятті кольору).
Гематологічні зміни – агранулоцитоз, лейкопенія, апластична анемія,гостра гемолітична анемія, тромбоцитопенічна пурпура, гіпотромбінемія.
Інші – підвищена стомлюваність, затримка води і електролітів, ураженнянирок (включаючи оліго-анурію), забарвлення сечі в червоний колір, стенокардія,відчуття серцебиття.
Протипоказання.
Підвищеначутливість до компонентів препарату.
Підвищена чутливість до похідних піразолону.
Виражена ниркова і печінкова недостатність.
Недостатність глюкозо-6-фосфат дегідрогенази.
Гостра печінкова порфірія.
Міастенія гравіс.
Дані в анамнезі про агранулоцитоз, лейкопенію, гемолітичну анемію.
Запалення середнього і внутрішнього вуха, неврит зорового нерва.
Передсердне тріпотіння і миготіння.
Період вагітності