Атопічний дерматит

є:

· ксероз (сухість) шкірних покривів;

· долонний іхтіоз;

· гіперлінійність долоней та підошов;

· білий дермографізм;

· свербіж при підвищеному потовиділенні;

· реакція негайного типу при тестуванні зі шкірними алергенами;

· локалізація шкірного процесу на кистях та стопах;

· хейліт;

· екзема сосків;

· схильність до інфекційних уражень шкіри, що пов’язані з порушеннями клітинного імунітету;

· початок захворювання у ранньому дитячому віці;

· еритродермія;

· рецидивуючий кон’юнктивіт;

· складки Дені-Моргана (суборбітальні складки);

· периоральна та периорбітальна гіперпігментація;

· кератоконус (конічне випинання рогівки);

· передні субкапсулярні катаракти;

· тріщини за вухами;

· високий рівень Ig E в крові.

Для встановлення діагнозу АД необхідна наявність трьох або більше обов’язкових та трьох або більше додаткових ознак.

При загостренні шкірного процесу, а також за умови тяжкого або безперервного перебігу АД, застосовуються лабораторні методи діагностики (PRIST, RAST, IFA, MAST, GAST), які дозволяють визначити вміст у сироватці крові загального Ig E та алергенспецифічних Ig E-антитіл.

 

ЛІКУВАННЯ

Лікування АД ґрунтується на проведенні:

1) елімінаційних заходів та дієтотерапії;

2) загального (системного) лікування;

3) зовнішнього (місцевого) лікування;

4) лікування супутніх захворювань і патологічних станів;

5) лікування ускладнень (наприклад, при інфекції шкіри).

Дієтотерапія АД. Провідне місце у дітей з харчовою алергією посідає елімінаційна дієта. Спеціалізовані дієти при АД мають не тільки діагностичне і лікувальне значення, але й профілактичну спрямованість. На початку обстеження дитини до одержання результатів алергологічних тестів призначається емпірична дієта. Вона передбачає виключення з раціону харчування підозрюваних за даними анамнезу харчових алергенів, а також продуктів, що мають високі алергізуючі властивості (молоко, яйця, риба, гриби, кава, шоколад, мед, цитрусові, морква, горіхи, ананаси тощо)

Виключаються з раціону м’ясні бульйони, гострі і дуже солоні блюда, прянощі, маринади, консерви.

Проте необхідно індивідуально виявляти “винний” алерген, не захоплюючись широким виключенням з дієти відомих облігатних алергенів, і слідкувати за повноцінністю харчування дитини.

Зважаючи на те, що найчастішим алергеном у дітей першого року життя є коров’яче молоко, застосовуються безмолочні дієти. Адаптовані суміші на основі ізоляту соєвого білка призначаються як замінник коров’ячого молока протягом 6–18 місяців. Тривалість вигодовування соєвою сумішшю залежить від ступеня сенсибілізації та тяжкості клінічних проявів АД. Однак слід пам’ятати, що останнім часом збільшується кількість дітей, які формують алергічну реакцію на сою. Гіпоалергенними є молочні продукти, створені на основі гідролізованих білків коров’ячого молока з високим ступенем гідролізату.

Основною метою системної і місцевої терапії АД є:

· усунення або зменшення запальних змін на шкірі та шкірного свербіння;

· відновленні структури і функції шкіри (покращення мікроциркуляції і метаболізму у вогнищах ураження, нормалізація вологості шкіри);

· попередження розвитку тяжких форм захворювання, що призводять до зниження якості життя хворого та інвалідизації;

· лікування супутніх захворювань, які обтяжують перебіг АД.

До загальної (системної) терапії АД входять:

· антигістамінні препарати;

· препарати, які стабілізують мембрани клітин;

· системні кортикостероїдні препарати;

· препарати, які регулюють процеси травлення;

· препарати, які регулюють функцію нервової системи.

Зовнішня (місцева) терапія є

1 2 3 4 5 6

Схожі роботи