Запрошуємо до співпраці виконавців курсових та дипломних робіт на взаємовигідних умовах.

Берестецька битва

План

Вступ. 3

Передумови. 5

Сили сторін. 5

Наслідки битви. 9

Таємниці битви. 10

Література. 11

Вступ

Берестецька битва — найбільша битва Хмельниччини, яка відбулась 28 червня — 10 липня 1651 року біля містечка Берестечко (сучасна Волинська область, Україна) між українським козацьким військом під командуванням Богдана Хмельницького та союзним йому кримськотатарським військом з одного боку та польсько-литовською армією Речі Посполитої під командуванням Яна Казимира II.

Згідно польських історичних джерел XVII-XVIII століть кількість польської армії була до 300. 000 вояків[9]. Також є свідчення про те, що поляки мобілізували на війну кожного сьомого підданого держави[9]. Важливим свідченням кількості українського козацького війська є твердження одного з учасників битви з польського боку про стотисячне українсько-козацьке військо[10]. Сучасні українські академічні дослідження в середньому подають чисельність козацької армії у 100. 000, кримськотатарської у 30. 000 (тобто у максимальну її можливу кількість за умови коли в поході бере участь сам хан; хоча в радянській історіографії побутувала думка про те, що чисельність кримсько-татарської орди, навіть на чолі з ханом ніколи не перевищувала 10. 000-15. 000 вояків, а за повідомленнями турецького мандрівника Е. Челебі, свідчення якого певно є найбільш обєктивними та неупередженими кількість кримсько-татарської орди на чолі з ханом не могла бути більшою за 8. 000-10

000 чоловік[5]). Чисельність армії Речі Посполитої оцінюється більшістю сучасних українських істориків у 200. 000 військових.

Битва закінчилась перемогою польського війська, однак козацька армія не була розгромлена. Загальноприйнятою є думка, що основних своїх втрат козаки зазнали переправляючись через р. Пляшівку, під час виходу з битви. Однак останні наукові дослідження показують, що кількість загиблих козаків в польських історичних джерелах (до 30. 000 убитими) є значно перебільшеною. Археологічні розкопки, що проводяться в останні десятиліття на місці битви віднайшли рештки лише близько сотні загиблих під час переправи козаків[7][8][6]. Іншим свідченням на користь незначних втрат української армії було те, що Богдан Хмельницький вже через два місяці зумів зібрати майже стотисячне військо під Білою Церквою, блокувавши там польсько-литовські війська і змусивши їх укласти мир, що було б неможливим за умов важких втрат українсько-козацької армії під Берестечком. В радянській історіографії (до початку розкопок на місці битви) була поширена цифра у 10. 000 загиблих в ході битви козаків.

Причиною поразки козацького війська було те, що татари полишили поле бою захопивши з собою Богдана Хмельницького.

Битва під Берестечком була найбільшою за усю Визвольну війну.

Однією зі складових успіху королівських військ у битві під Берестечком була тактика побудови й ведення бою, що сильно відрізнялася від застосовуваної поляками раніше. Війська були розставлені цього разу незвичним німецьким способом, і козаки не змогли скористатися досвідом, який вони нагромадили за час попередніх війн. Всі атаки зустрічалися і відбивалися з незвичайною ефективністю.


Передумови

У 1651 році Польща після Зборівського миру відновила воєнні дії проти козацької України. Однак через позицію хана Іслам-Гірея, котрий не хотів допустити розгрому Речі Посполитої, Богдан Хмельницький змушений був відмовитися від активних наступальних дій (понад місяць 100—110-тисячна українська армія маневрувала в районі Тернополя — Озерної — Колодного), що дозволило королю Яну Казимиру провести військо (близько 90—100 тисяч жовнірів, шляхтичів і 100 тисяч озброєних слуг) до Берестечка й до

1 2 3 4