Біоми та їх класифікація
Біом — термін в екології, яким позначають велике регіональне угрупування рослинних та тваринних співтовариств, адаптованих до регіональних фізичних особливостей оточуючого середовища, клімату та ландшафту. Біом складається із співтовариств в довготривало стабільному стані, а також всіх асоційованих з ними перехідних, ушкоджених та деградованих флори, фауни та ґрунтів; але найчастіше може бути ідентифікований за типом флористичного клімактеричного співтовариства.
Важливою характеристикою біому є біорізноманіття, особливо різноманітність фауни та субдомінантних форм рослин, що є функцією від абіотичних факторів; також важливим кількісним індикатором, що характеризує біом, є продукування біомаси домінантною рослинністю. Біорізноманіття має тенденцію до збільшення при збільшенні загальної біопродуктивності, вологості та температури.
Основними типами біомів є суходольні та водні.
Біоми, окрім загальної функціональної класифікації, можуть мати також і місцеві назви. Наприклад, трав'янисті або чагарникові біоми помірного поясу мають назву степ в Азії та східній Європі, саванна або вельд в південній та східній Африці, прерія в Північній Америці, пампа в Південній Америці, аутбек або скреб в Австралії. В деяких випадках біом як такий (а не окремі види) є об'єктом охорони, особливо в рамках національних програм збереження біорізноманіття
Класифікація
Широтна класифікація
Географічна широта є найбільшим клімат-формуючим фактором, що визначає тип біому. Існує висока кореляція між розподілом за широтою типів клімату та рослинних угрупувань. Ще одним з найважливіших факторів є вологість. Це може бути проілюстрованим тим фактом, що біорізноманіття підвищується в напрямку від полюсів до екватору, а також збільшується при збільшенні вологості. На цих двох факторах (вологості та широті місцевості) побудована найбільш широко застосовувана класифікація біомів.
Арктична та субарктична зони
• вологий тип: тундра
Субарктична та бореальна зони
• вологий тип: тайга
Помірна зона
• вологий тип: широколистяні ліси помірного поясу, хвойні ліси помірного поясу
• сухий тип: трав'янисті біоми помірної зони (степ, саванна, пампа)
Тропічна зона
• вологий (плювіальний) тип: тропічні дощові ліси
• напіввологий тип: тропічні сухі широколистяні ліси, тропічні хвойні ліси
• напівпосушливий тип: тропічні трав'янисті (саванна, вельд) та чагарникові (скреб) біоми
• посушливий (арідний) тип: пустелі, сухі чагарники, сухі листопадні ліси
Водні біоми
• континентальний шельф
• літораль
• прибережна зона
• озеро
• кораловий риф
• зарості бурих водоростей
• пакова крига
• гідротермальні джерела
• холодні фільтрати
• бентична зона
• пелагіаль
• неритична зона
Висотно-широтна класифікація
Інша система класифікації біомів бере до уваги широту місцевості та висоту над рівнем моря, ігноруючи температурний фактор. Ця класифікація використана для формування списку «Global 200» — переліку екорегіонів, виданого Всесвітнім Фондом Природи (WWF) для визначення пріоритетів в охороні довкілля.
Ця класифікація виділяє наступні суходольні біоми:
• Тундра (арктичний, вологий)
• Бореальні ліси/тайга (субарктичний, вологий)
• Хвойні ліси помірного поясу (помірно холодний, вологий або напів-вологий)
• Мішані та широколистяні ліси помірного поясу (помірний, вологий)
• Трав'янисті та чагарникові біоми (помірні, напів-посушливі)
• Середземноморські ліси та чагарники (помірно теплі, від напів-вологих до напів-посушливих з зимовими дощами)
• Тропічні та субтропічні хвойні ліси (тропічні