Біоми та їх класифікація

Біом — термін в екології, яким позначають велике регіональне угрупування рослинних та тваринних співтовариств, адаптованих до регіональних фізичних особливостей оточуючого середовища, клімату та ландшафту. Біом складається із співтовариств в довготривало стабільному стані, а також всіх асоційованих з ними перехідних, ушкоджених та деградованих флори, фауни та ґрунтів; але найчастіше може бути ідентифікований за типом флористичного клімактеричного співтовариства.

Важливою характеристикою біому є біорізноманіття, особливо різноманітність фауни та субдомінантних форм рослин, що є функцією від абіотичних факторів; також важливим кількісним індикатором, що характеризує біом, є продукування біомаси домінантною рослинністю. Біорізноманіття має тенденцію до збільшення при збільшенні загальної біопродуктивності, вологості та температури.

Основними типами біомів є суходольні та водні.

Біоми, окрім загальної функціональної класифікації, можуть мати також і місцеві назви. Наприклад, трав'янисті або чагарникові біоми помірного поясу мають назву степ в Азії та східній Європі, саванна або вельд в південній та східній Африці, прерія в Північній Америці, пампа в Південній Америці, аутбек або скреб в Австралії. В деяких випадках біом як такий (а не окремі види) є об'єктом охорони, особливо в рамках національних програм збереження біорізноманіття

Класифікація

Широтна класифікація

Географічна широта є найбільшим клімат-формуючим фактором, що визначає тип біому. Існує висока кореляція між розподілом за широтою типів клімату та рослинних угрупувань. Ще одним з найважливіших факторів є вологість. Це може бути проілюстрованим тим фактом, що біорізноманіття підвищується в напрямку від полюсів до екватору, а також збільшується при збільшенні вологості. На цих двох факторах (вологості та широті місцевості) побудована найбільш широко застосовувана класифікація біомів.

Арктична та субарктична зони

• вологий тип: тундра

Субарктична та бореальна зони

• вологий тип: тайга

Помірна зона

• вологий тип: широколистяні ліси помірного поясу, хвойні ліси помірного поясу

• сухий тип: трав'янисті біоми помірної зони (степ, саванна, пампа)

Тропічна зона

• вологий (плювіальний) тип: тропічні дощові ліси

• напіввологий тип: тропічні сухі широколистяні ліси, тропічні хвойні ліси

• напівпосушливий тип: тропічні трав'янисті (саванна, вельд) та чагарникові (скреб) біоми

• посушливий (арідний) тип: пустелі, сухі чагарники, сухі листопадні ліси

Водні біоми

• континентальний шельф

• літораль

• прибережна зона

• озеро

• кораловий риф

• зарості бурих водоростей

• пакова крига

• гідротермальні джерела

• холодні фільтрати

• бентична зона

• пелагіаль

• неритична зона 

Висотно-широтна класифікація

Інша система класифікації біомів бере до уваги широту місцевості та висоту над рівнем моря, ігноруючи температурний фактор. Ця класифікація використана для формування списку «Global 200» — переліку екорегіонів, виданого Всесвітнім Фондом Природи (WWF) для визначення пріоритетів в охороні довкілля.

Ця класифікація виділяє наступні суходольні біоми:

• Тундра (арктичний, вологий)

• Бореальні ліси/тайга (субарктичний, вологий)

• Хвойні ліси помірного поясу (помірно холодний, вологий або напів-вологий)

• Мішані та широколистяні ліси помірного поясу (помірний, вологий)

• Трав'янисті та чагарникові біоми (помірні, напів-посушливі)

• Середземноморські ліси та чагарники (помірно теплі, від напів-вологих до напів-посушливих з зимовими дощами)

• Тропічні та субтропічні хвойні ліси (тропічні

1 2 3

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні