Запрошуємо до співпраці виконавців курсових та дипломних робіт на взаємовигідних умовах.

Бояри

План

Бояри за Київської Русі 2

Бояри за часів Литви та Речі Посполитої 3

Бояри в Московській державі 4

Боярство на українських землях в складі Румунії 4

Боярські чини. 5

Чисельність бояр. 6

Література. 7


Бо?яри
 — Збірна назва представників правлячого стану у Київській Русі, які займали друге, після князів, панівне становище в управлінні державою. Щодо походження терміну бояри висловлюються різні думки. Одні дослідники виводять його від старослов'янського «бой» (воїн) або «болій» (великий), інші — від тюркського «бояр» (вельможа, багатий муж), ще інші — від староісландського «boaermen» (знатна людина).

Бояри за Київської Русі

Виникнення боярства на Русі виноситься до епохи розкладу родоплемінних відносин у слов'янських племен (6-9 ст. ). В період утворення Київської держави бояри поділялися на дві великі групи:

1 — земські бояри (старці, градські) — потомки родоплемінної знаті, що становили верхівку тогочасного суспільства;

2 — княжі бояри — представники княжої дружини та урядники його двору.

В 11 ст. відбувається злиття обох груп боярства. Бояри були васалами князя, зобов'язаними служити у його війську за право володіння земельними наділами. Одночасно вони користувалися так званим правом від'їзду, тобто могли переходити від одного князя до іншого без втрати своїх земель. В часи Київської держави Бояри не були замкнутим станом, були випадки, коли до їхнього середовища потрапляли представники городян, духовенства і навіть селянства (смердів). В епоху роздробленості посилилась економічна могутність Бояри, зросло їх політичне значення. В Галицько-Волинському князівстві впродовж 12-13 ст. вони брали участь у вирішенні всіх державних справ і неодноразово були керівниками антикнязівських виступів (наприклад Володислав Кормильчич)

Дещо меншим був вплив бояр на політичне життя Київського, Чернігово-Сіверського, Переяславського та інших князівств.

Бояри займали найважливіші посади при княжому дворі. З їх середовища призначалися двірські (управителі княжим господарством), скарбники, печатники (держателі княжої печатки), мечники, стольники та інші. Вони очолювали обласну адміністрацію — були княжими посадниками та тисяцькими. Найбільш заслужені і найзнатніші бояри входили до складу Боярської ради,- що була дорадчим органом при князі.

До XVI століття|віку| (встановлення централізованої держави) бояри були васалами князя і були зобов'язані служити в княжому|князівському| війську. З іншого боку, вони мали право змінити|позмінювати| сюзерена.

Після|потім| посилення княжої|князівської| влади починаючи|зачинати,розпочинати| з|із| другої половини  XIV векастало|почало| посилюватися|підсилюватися|  сословие служивих  феодалов—, бояр, що служать. Виникли так звані путні бояри, які обіймали окремі господарські посади при княжому|князівському| дворі, що віддавалися їм в  кормление(наприклад,,,сокольничий  чашничийі ін. ). У XIV — XV століттях|віках| з|із| появою централізованого  государствамайнові і політичні права бояр істотно|суттєвий| обмежувалися; так, до кінця було скасовано право від'їзду васалів від сюзерена.

 

Бояри за часів Литви та Речі Посполитої

Після переходу українських земель під владу Великого Князівства Литовського та Королівства Польського основна частина Б. перейшла на службу до великих князів литовських та польських королів і була включена до шляхетського стану. Середньо- і малозаможні Б. втратили частину своїх привілеїв і перетворилися на військових слуг, урядників та інших що служили панам та князям на правах ленної залежності. За часів Польсько-Литовської держави вище боярство прибрало назву панів, або земян, а стара назва — Б. залишилася при дрібних боярах. Нижчий прошарок боярства разом з дрібною шляхтою

1 2 3

Схожі роботи