Запрошуємо до співпраці виконавців курсових та дипломних робіт на взаємовигідних умовах.

Будова органів дихання, механізм дихання, газообмін у легенях, регуляція дихання

План

1. Будова органів дихання

2. Механізм вдиху і видиху

3. Газообмін у легенях і тканинах

4. Регуляція дихання

Список використаної літератури


1. Будова органів дихання

До органів дихання входять повітропровідні шляхи (носова порожнина, носоглотка, гортань, трахея, бронхи) та легені.

Дихальна система починається носовою порожниною, яка ділиться хрящовою перегородкою на дві половинки, кожна з яких ще поділяється носовими раковинами на нижній, середній і верхній носові ходи. У перші дні життя у дітей дихання через ніс утруднене. Носові ходи у дітей вужчі, ніж у дорослих, і формуються до 14-15 років.

Стінки порожнини носа вкриті слизовою оболонкою з миготливим] епітелієм, війки якого затримують і виводять слиз і мікроорганізми, які осідають на слиз оболонки. Слизова, оболонка має густу сітку кровоносних судин і капілярів. Кров, що тече по цих судинах, зігріває або, охолоджує повітря, яке вдихає людина. Слизова оболонка носової порожнини містить рецептори, які сприймають запахи і обумовлюють нюх.

Порожнина носа сполучається з порожнинами, які знаходяться в кістках черепа: гайморовою, лобною, клиноподібними пазухами. Повітря, яке надходить у легені через носову порожнину, очищається, зігрівається і знешкоджується. Це не відбувається при диханні через ротову порожнину. Носова порожнина ззаду через отвори — хоани сполучається з носоглоткою. У слизові носової порожнини є лейкоцити, які виходять на поверхню слизової оболонки з кровоносних судин. Завдяки фагоцитарній здатності, лейкоцити знищують мікроорганізми, що потрапляють у носову порожнину з вдихуваним повітрям

Згубно діє на мікроорганізми наявна в складі слизу речовина — лізоцим.

Дихальні шляхи у дітей значно вужчі, ніж у дорослих. Це сприяє легшому проникненню інфекції в організм дитини. Під час запальних процесів у носі слизова оболонка набухає, внаслідок чого утворюється або ж і зовсім стає неможливим дихання через ніс, тому діти змушені дихати через рот. А це сприяє охолодженню дихальних шляхів аж до легень і проникненню у них мікроорганізмів та частинок пилу.

Носоглотка — верхня частина глотки. Глотка — м'язова трубка, в яку відкривається порожнина носа, рота і гортані. У носоглотку відкриваються слухові трубки, які сполучають порожнину глотки з порожниною середнього вуха.

Носоглотка у дітей широка і коротка, слухова труба знаходиться низько. Захворювання верхніх дихальних шляхів нерідко ускладнюється запаленням середнього вуха, бо інфекція легко проникає в середнє вухо.

У 4-10 річних дітей утворюється так звані аденоїдні розрощення, тобто розрощення лімфатичної тканини у ділянці глотки, а також у носі. Крім того, аденоїдні розрощення можуть негативно впливати на загальний стан здоров'я і на працездатність дітей.

Із носоглотки повітря попадає в ротоглотку, а потім у гортань.

Гортань — розташована у передній частині шиї і зовні її частину видно як підвищення, яке називається кадиком (рис. 1). Скелет гортані утворений кількома хрящами, сполученими між собою суглобами, зв'язками, м'язами. Найбільший з них — щитоподібний хрящ. Зверху вхід у гортань покривається надгортанником, який перешкоджає надходженню їжі в гортань і дихальні шляхи.  

Рис.

1 2 3 4 5 6 7 8

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні