Державне право зарубіжних країн
План
1. Інститут виборів у Німеччині 2
2. Індійський федералізм та його особливості 4
Інститут виборів у Німеччині 9
Список використаних джерел. 11
1. Інститут виборів у Німеччині
Населення Німеччини обирає нижню палату парламенту — Бундестаг, законодавчі органи влади земель — ландтаги, а також місцеві органи влади: крейстаги в районах, представництва в громадах (у містах обираються збори місцевих уповноважених або рада міста).
Виборче право ФРН має широке коло джерел, до яких належать:
-основний закон ФРН,
- конституції земель,
-державно-правові закони,
-акти виконавчої влади,
-рішення судів.
В них містяться положення, які торкаються організації та порядку проведення виборів, способів голосування. Основний закон ФРН закріплює лише загальні принципи виборчого права (ст. 38), зазначаючи, що вибори повинні проводитись на підставі загального, прямого, вільного і рівного виборчого права, а також таємного голосування. Його детальну регламентацію Конституція відносить до ведення федерального законодавства.
Попередніх виборів не буває. Кандидати на вибори висуваються партіями. Система виборів до німецького бундестагу є "персоналізованим правом пропорційних виборів". Кожний виборець має два голоси. Першим голосом він обирає кандидата свого виборчого округу, а саме, за відносним мажоритарним виборчим правом: хто одержить більшість голосів, той є обраним (перші голоси)
Загальні принципи виборів у Німеччині:
-закріплено принципи загального виборчого права;
- закріплено принципи рівного виборчого права;
- закріплено принципи прямого виборчого права;
- закріплено принципи таємного голосування;
-непрямі вибори глави держави ( Президент обирається Федеративними зборами);
- виборче право виникає з 18 років;
- вимоги щодо віку, з якого виникає право бути обраним:до виборів до Буденстагу – 18 років, до виборів Президента – 40 років;
- порядок проведення загальнодержавних, місцевих виборів визначається різними законами.
2. Індійський федералізм та його особливості
Огляд точок зору різних авторів щодо поняття та сутності федералізму, основних характеристик федеративної держави свідчить, що у політико-правовій літературі немає спільного розуміння його природи.
Учений А. А. Празаускас у роботі " Індія: національна політика та федералізм " основними ознаками федералізму вважає:
1) поділ повноважень між федеральним центром і суб'єктами федерації;
2) конституційні гарантії територіальної цілісності суб'єктів федерації;
3) винятковий