Державне право зарубіжних країн

План 

1. Інститут виборів у Німеччині 2

2. Індійський федералізм та його особливості 4

Інститут виборів у Німеччині 9

Список використаних джерел. 11

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


 

1. Інститут виборів у Німеччині

 

Населення Німеччини обирає нижню палату парламенту — Бундестаг, законодавчі органи влади земель — ландтаги, а також місцеві органи влади: крейстаги в районах, представництва в громадах (у містах обираються збори місцевих уповноважених або рада міста).

Виборче право ФРН має широке коло джерел, до яких належать:   

 -основний закон ФРН,

- конституції земель,

-держав­но-правові закони,

-акти виконавчої влади,

-рішення судів.

В них містяться положення, які торкаються організації та порядку проведення виборів, способів голосування. Основ­ний закон ФРН закріплює лише загальні принципи виборчо­го права (ст. 38), зазначаючи, що вибори повинні проводи­тись на підставі загального, прямого, вільного і рівного виборчого права, а також таємного голосування. Його де­тальну регламентацію Конституція відносить до ведення фе­дерального законодавства.

 Попередніх виборів не буває. Кандидати на вибори вису­ваються партіями. Система виборів до німецького бундеста­гу є "персоналізованим правом пропорційних виборів". Кож­ний виборець має два голоси. Першим голосом він обирає кандидата свого виборчого округу, а саме, за відносним ма­жоритарним виборчим правом: хто одержить більшість голо­сів, той є обраним (перші голоси)

Другим голосом він вирі­шує про депутатів, які потрапляють до бундестагу через так звані земельні списки партій (другі голоси). Голоси з окре­мих виборчих округів і по земельних списках підраховують так, що бундестаг складається майже в такому самому від­ношенні, яке є в розподілі за окремими партіями. Якщо якась партія отримала у виборчих округах більше прямих мандатів, ніж їй належало б за її часткою голосів, то вона має право залишити собі ці "надмандати". Ось чому бундес­таг замість 656 передбачених законом членів нараховує нині 672 депутати. Завдяки земельним спискам виборче право має на меті бачити представленими у парламенті всі партії відповідності до відданих за них голосів. З другого боку, пря­мі вибори у виборчих округах дають громадянам змогу відда­ти перевагу певним політикам. Як правило, населення вияв­ляє до виборів великий інтерес. У виборах до бундестагу 1994 року взяли участь 79,1 відсотка виборців. Під час вибо­рів до ландтагів і комунальних виборів кількість учасників коливається, але здебільшого вона становить приблизно 70 відсотків.

Загальні принципи виборів у Німеччині:

-закріплено принципи загального виборчого права;

- закріплено принципи рівного виборчого права;

- закріплено принципи прямого виборчого права;

- закріплено принципи таємного голосування;

-непрямі вибори глави держави ( Президент обирається Федеративними зборами);

- виборче право виникає з 18 років;

- вимоги щодо віку, з якого виникає право бути обраним:до виборів до Буденстагу – 18 років, до виборів Президента – 40 років;

- порядок проведення загальнодержавних, місцевих виборів визначається різними законами.

 

 

 

 

 

 

 

2. Індійський федералізм та його особливості

Огляд точок зору різних авторів щодо поняття та сутності федералізму, основних характеристик федеративної держави свідчить, що у політико-правовій літературі немає спільного розуміння його природи.

Учений А. А. Празаускас у роботі " Індія: національна політика та федералізм " основними ознаками федералізму вважає:

1) поділ повноважень між федеральним центром і суб'єктами федерації;

2) конституційні гарантії територіальної цілісності суб'єктів федерації;

3) винятковий

1 2 3 4

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні