Запрошуємо до співпраці виконавців курсових та дипломних робіт на взаємовигідних умовах.

Джерела канонічного і церковного права

План

Джерела канонічного і церковного права

Вивчення канонічного права

Вивчення церковного права в Візантії і Греції

Вивчення церковного права в Росії і на Балканах

Вивчення церковного права на Заході

Завдання, метод і система науки церковного права

Джерела канонічного і церковного права

Проблема дефініції поняття джерел права, розв’язання якої має фундаментальне значення для подальшого порівняльного аналізу конкретних видів джерел канонічного та світського права. Розв’язання проблеми дефініції поняття джерела канонічного права має фундаментальне значення для подальшого порівняльного аналізу конкретних видів джерел канонічного та світського права. Формулювання визначення поняття є підсумком тривалого логіко-гносеологічного процесу пізнання сутності явища. Існує цілий ряд логіко-методологічних проблем, властивих усім суспільно-науковим визначенням (схематизація об’єкту вивчення, складна структура суспільства як середовища розвитку визначуваного явища, темпоральна нестабільність суспільних закономірностей, численність необхідних до врахування параметрів тощо). Подолати ці перепони можливо лише за умови цілісного розгляду явища.

Можливі два основних підходи до створення визначень, перший з яких передбачає розгляд визначуваного явища на сучасному етапі його розвитку без урахування темпорального фактора, другий – розрізнення історичних етапів розвитку явища та його розгляд у генетично-еволюційному аспекті.

Відповідно до першого з них джерела права можна розуміти як:

1) зовнішні форми виразу юридичних норм;

2) нормотворчу діяльність держави та результати цієї діяльності;

3) сили, що виробляють право;

4) причини, умови чи способи надання соціальним нормам статусу правових.

Другий підхід дозволяє виявити поступову еволюцію категорії джерел права, якісно новим етапом якої стало виникнення основних концепцій (шкіл) права. Об’єктивною підставою складності утворення універсального визначення джерел права є суттєва різноманітність значень цього поняття, що склалося історично. Сучасний підхід до дефініції джерел права передбачає синтез історичного і „позачасового” їх розуміння та доцільність багаторівневого розгляду такого складного правового явища

Вчені-каноністи ХІХ – поч. ХХ ст. ст. у своїх працях або дотримувались певної правової концепції у розумінні джерел права, або ж узагалі намагалися уникати будь-яких визначень цієї категорії, посилаючись на істотні відмінності між світським і канонічним розумінням основних форм існування права. Позиції сучасних дослідників канонічного права за їх спрямуванням можна класифікувати на дві категорії: консервативну (передбачає синкретичний аналіз існуючих випробуваних часом авторитетних моделей певного явища) та еволюційну (представляє спробу піднесення за допомогою сучасних наукових методів категорійно-понятійного апарату канонічного права до сьогоденного рівня розвитку „світської” юриспруденції).

Канонічне право належить розглядати як автономну надкорпоративну правову систему, що є частиною сім’ї релігійного права. Найбільш ефективними методами дослідження специфіки джерел канонічного права є порівняльний та феноменологічний методи. Специфічні риси цих джерел при порівняльному розгляді можна класифікувати на дві великі категорії:

1) специфіка джерел канонічного права по відношенню до джерел світського права;

2) специфіка канонічно-правових джерел щодо джерел інших релігійних правових систем.

Джерела канонічного права врегульовують особливий тип суспільних відносин, яким характерні власні предмет (суспільні відносини, пов’язані із задоволенням релігійних потреб) та методи нормативного врегулювання (імперативний, диспозитивний, змішаний, акривія та ікономія в якості специфічних методів). Інший підхід до класифікації специфіки різних типів джерел права дозволяє виділити відповідно до двох основних рівнів розуміння і

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні