Договір страхування - поняття та умови

Відмова держави від монополії на проведення страхування, прийняття основних нормативних актів, що регламентують страхову діяльність, започаткували розвиток сучасного страхового ринку України.

З поширенням ринкових відносин відбувається освоєння нових видів підприємництва з одночасним зростанням підприємницьких та інших багатоманітних ризиків, що пов’язано з підвищеною ймовірністю матеріальних збитків.

З іншого боку, розвиток ринкових відносин обумовлений подальшим розшаруванням членів суспільства за рівнем добробуту, що створює соціальну напруженість, яка дедалі посилюється.

Страхування взагалі, а договір страхування зокрема є тими універсальними засобами, завдяки яким стає можливим дійове забезпечення майнових інтересів фізичних і юридичних осіб, послаблення соціальної напруженості, акумулювання значних грошових коштів.

Враховуючи ключову роль договору страхування у регулюванні страхових відносин, інтерес науковців до цього правового інституту має перманентний характер.

В той же час необхідно зауважити, що питанням розробки правової конструкції договору страхування більша увага приділялась вченими-юристами до Жовтневої революції 1917 р. , що було зумовлено підготовкою Цивільного кодексу. Широко відомі тогочасні погляди на поняття договору страхування таких вчених, як Гойбарх А. Г. , Ідельсон В. Р. , Побєдоносцев К. П. , Шершеневич Г. Ф. та ін.

За часів Радянського Союзу договору страхування, зокрема, були присвячені праці Агаркова М. М. , Граве К. А. , Дзери О. В. , Лунца Л. А. , Мена Є. , Райхера В. К. , Рибнікова С. А

, Серебровського В. І. , Шимінової М. Я.

Наразі поняття договору страхування видається сталим, загаль­нозрозумілим і очевидним. Зусилля вітчизняних вчених юристів в основному спрямовані не на комплексне дослідження правової конструкції договору страхування, а на більш поглиблене з’ясування окремих ознак чи видів такого договору (Білоусов Є.  М. , Никифорак В. М. , Пилипенко С. А. , Янишен В. П. ).

На наш погляд, кардинальна зміна суспільних відносин вимагає з’ясування юридичної природи договору страхування саме в сучасних умовах з метою подальшого вдосконалення правового регулювання страхових відносин.

Розглядаючи певні основні складові договору страхування як правового інституту, а саме — поняття та істотні умови, можна зауважити таке.

Поняття договору страхування доцільно розкривати, на нашу думку, аналізуючи, зокрема, позицію законодавця стосовно формулювання визначення договору страхування.

Законодавче визначення договору страхування міститься у ст.  371 Цивільного кодексу Української РСР (далі — Цивільний кодекс), ст. 16 Закону України «Про страхування» (далі — Закон) та ст. 979 Цивільного кодексу України (далі — ЦКУ).

Ст. 979 ЦКУ (ст. 16 Закону практично ідентична) визначає договір страхування як договір, за яким одна сторона (страховик) зобов’язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов’язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Привертає до себе увагу, що на відміну від ст. 371 Цивільного кодексу, яка визначає два види договору страхування, а саме договір майнового страхування і договір особистого страхування, у ст. 16 Закону та ст. 979 ЦКУ наводиться єдине поняття договору страхування.

Такий підхід законодавця до введення єдиного визначення поняття договору страхування видається не зовсім вдалим і виправданим та має певні недоліки.

1 2 3 4 5

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні