Донорська кров та її компоненти. Заготовлення, зберігання, використання та контроль якості

Донорська кров та її компоненти Заготовлення, зберігання, використання та контроль якості

 Кров консервована - кров, вилучена із судинного русла донора в стерильний апірогенний полімерний гемаконтейнер з гемоконсервантом.

Кров консервована призначена головним чином для виділення компонентів крові.

 Основні нормативні положення. Характеристики

Кров, що видалена із судинного русла донора, зберігає свої складові в функціонально повноцінному стані впродовж обмеженого періоду. Швидка інактивація VIII фактору системи гемостазу, пошкодження лейкоцитів і тромбоцитів робить консервовану кров, яка зберігається більше 24 годин, непридатною для використання при порушеннях гемостазу. При подальшому зберіганні консервованої крові відбуваються наступні зміни: збільшується спорідненість гемоглобіну до кисню, знижується життєздатність еритроцитів, знижується активність факторів згортання (фактори V та VIII), знижується життєздатність та функціональна активність тромбоцитів, формуються мікроагрегати, вивільняються внутрішньоклітинні складові (калій і протеази лейкоцитів), активуються деякі плазмові фактори (калікреїн).

 Метод отримання

Отримують консервовану кров шляхом ексфузії з ліктьової вени у відібраних донорів в полімерні гемаконтейнери з гемоконсервантом. Для лабораторних зразків рекомендовано відбирати першу порцію крові, оскільки перші 20-30 мл ексфузованої крові мають найбільшу можливість мікробної контамінації. При використанні вакуумних пробірок відбір лабораторних зразків крові проводять на початку ексфузії крові. При використанні звичайних лабораторних пробірок лабораторні зразки крові для тестування відбирають з донорського кінця полімерної трубки після ексфузії повної дози крові та від'єднання гемаконтейнера з дозою крові

Полімерні гемаконтейнери з кров'ю герметизують запаюванням трубок або накладанням тугих вузлів, металевих кілець. Контейнери з кров'ю паспортизують наклеюванням етикеток з внесеною на них всією передбаченою інформацією або маркують наклеюванням номерних марок при марочному методі первинної паспортизації.

При заготовленні крові повинні бути забезпечені наступні умови:

- поступаюча в гемаконтейнер кров повинна постійно перемішуватись з гемоконсервантом за допомогою міксера донорської крові, а при його відсутності - ручним способом;

- витримане рекомендоване для кожного окремого гемоконсерванту співвідношення до крові шляхом використання міксерів донорської крові з автоматичним перетисканням донорської трубки при заготовленні заданої дози крові або використання точних вагів (точність вимірювання до 1 г);

- ексфузія повної дози крові має тривати не більше 10 хв. від моменту венепункції.

 Паспортизація

Етикетка на полімерному гемаконтейнері з консервованою кров'ю повинна містити наступну інформацію:

- відомчу належність та назву закладу переливання крові або лікувально-профілактичного закладу;

- повну назву гемосередовища;

- реєстраційний номер ємкості з кров'ю (або реєстраційний номер донації - марка, штрих-код);

- об'єм в мл;

- прізвище та ініціали донора;

- група крові за системами АВО та Резус;

- назву (склад) гемоконсерванту та його об'єм;

- дата заготовлення крові та термін придатності;

- прізвище лікаря, відповідального за заготовлення крові;

- додаткова інформація (температурні умови зберігання, результати тестування на інфекційні маркери за встановленим переліком).

Етикетка консервованої крові повинна відповідати вимогам, викладеним у технологічному стандарті №16. Всі написи наносяться чітко і розбірливо водостійкими чорнилами чорного або синього кольору. Етикетка має бути надійно закріплена на полімерному контейнері.

 

Зберігання та стабільність

Після заготовлення консервована кров повинна зберігатись при контрольованій температурі від 2 до 6 °С.

Термін придатності консервованої крові до використання залежить

1 2 3

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні