Дослідження та популяризація печери Вертеба – визначної пам’ятки трипільської культури

Дослідження та популяризація печери Вертеба – визначної пам’ятки трипільської культури

 

На території Тернопільської області, у Борщівському районі, біля с. Більче-Золоте знаходиться печера Вертеба - визначна пам’ятка історії та археології, що вже понад 100 років привертає сталий інтерес спеціалістів європейської і світової науки. Серед пам’яток Трипільської культури печері Вертеба належить унікальне місце. Одна з найбільших археологічних колекцій Трипільської культури, відомих сьогодні науці, походить саме з цієї пам`ятки.

 

Багата і чудова природа Поділля. Своєрідною окрасою цього краю є знамениті гіпсові печери. Майже повсюди на Поділлі можна побачити карстові лійки, провали, ґроти. В глибинах землі утворились великі підземні порожнини.

Придністровський карстовий район простягається лівим берегом Дністра від річки Збруч до Золотої Липи і займає площу 7900 кв. км. Тут знаходяться найдовші в світі печери-лабіринти. Карстові печери Поділля оригінальні за будовою і дуже різняться за своєю морфологією. Серед них зустрічаються різної величини і форми ґроти, проходи, галереї. Усі печери відзначаються стабільністю температурного режиму та умов зволоження як протягом доби, так і року. Температура повітря тут становить 12-13 С, відносна вологість 80-100 %.

Деякі подільські печери були відомі людям ще у XVIII – XIX ст. , але переважну більшість їх було відкрито і досліджено в 1960 – 2007 рр.

Подільські гіпсові печери не використовувалися людьми у стародавні часи. Їх характерною особливістю є абсолютна відсутність культурного шару. Входи до них є надзвичайно складні і в давні часи були повністю закриті.

Печера Вертеба є особливою серед гіпсових печер Поділля. Вона дещо відрізняється від інших своєю геологічною будовою, а також тим, що в ній виявлено величезне багатство археологічних знахідок доби енеоліту (IV-III тис. до н. е. ). Відсутність аналогій освоєння трипільськими племенами великих печерних порожнин на всій території поширення культури, різноманітність і багатство археологічних матеріалів – все це визначає сталий науковий інтерес до даної пам’ятки.

 

Загальна протяжність підземних ходів печери Вертеба становить 8 км. В печері Вертеба проживає багато летючих мишей. Особливо їх багато в зимовий період. Вони зустрічаються по всій печері, але найбільші популяції – біля входу

 Перша задокументована згадка про археологічне обстеження печери відноситься до початку XIX ст. У 1820р. нею зацікавився орендатор місцевого маєтку Я. Хмелецький. Він побував у підземеллі, виявив сліди вогнищ, череп’я, людські кістки, глиняний посуд. Перше археологічне дослідження тут здійснив у 1876 р. А. Кіркор. Він разом з С. Козібродським проникли через вузький отвір до печери. Оглянувши заплутаний лабіринт, А. Кіркор зробив докладний опис правої частини печери.

У 1890 р. дослідження продовжили члени Антропологічної комісії Краківської академії Г. Оссовський і Л. Сап’єга. Вони пройшли печерою в одному напрямкові 312 м, а потім ще 526 м, але кінця так і не досягли. За матеріалами майже трьохрічних досліджень Г. Оссовський склав досить точний план печери Вертеба.

Протягом 1898 – 1904 рр. і в 1907 р. археологічні розкопки проводив В. Деметрикевич. За кількістю і науковою вартістю знахідок печера Вертеба не мала собі рівних на Поділлі і тому її називали “Наддністрянською Помпеєю”. Початково всі матеріали зберігалися в палаці Л. Сап’єги у селі Більче-Золотому, а пізніше їх вивезли до музеїв Кракова та Відня.

У 1928 р. О. Кандиба в трьох різних місцях печери заклав шурфи. Застосовуючи тут стратиграфічний метод, дослідник зафіксував два хронологічні горизонти трипільської культури, а також виявив значну кількість цінного археологічного

1 2 3 4 5

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні