Ефективність інформаційних та організаційно-комерційних послуг

Ефективність інформаційних та організаційно-комерційних послуг

Оцінювання ефективності інформаційних та організаційно-комерційних послуг завжди була і залишається однією з актуальних проблем як у теоретичному, так і в практичному плані. Вона зумовлена, перш за все, багатоаспектністю впливу названих послуг на всі аспекти діяльності суб’єктів господарювання. Утім, не всі результати цього впливу підпадають кількісному вимірюванню.

Тому ми обмежимося лише окремими її аспектами і розглянемо найпоширеніші підходи до оцінювання результативності інформаційних та організаційно-комерційних послуг.

Багато видів інформаційних продуктів та послуг під час використання їх споживачем забезпечують йому конкретну економічну вигоду, яку можна кількісно виміряти. В цьому разі економічний ефект визначається як різниця між величиною економічної вигоди та сумою плати за послугу.

На думку фахівців з інформатизації, оцінювання ефективності продукту можна здійснювати із використанням апарату моделювання. Для цього треба визначити параметри, на які впливає інформаційний продукт, та складові цього параметра. Кожен із параметрів отримує оцінку в балах у межах від 1 до 10, сума балів за складовими параметра не може перевищувати 10

Оскільки якісній оцінці не завжди можна знайти кількісний еквівалент у балах, варто скористатися послугами експертів. Вони мають оцінити значимість кожної складової у відповідному параметрі.

Параметрична модель оцінювання ефективності інформаційного продукту та послуги має вигляд:

де а — параметр;

і = 1,2,3 — індекс параметра; j = 1,2,. . . . 11 — індекс часткової оцінки параметра;

і = 1 — продукція;

j = 1 — змістовна цінність інформації;

j = 2 — корисність цієї інформації за прийняття споживачем економічно вигідних рішень;

j = 3 — можливість реалізації цінності інформації у споживача;

і = 2 — маркетинг;

j = 4 — підприємливість у просуванні інформації на ринок;

j = 5 — рівень потрібних знань про інформаційну базу споживачів;

j = 6 — рівень відповідності запропонованої інформації конкретним потребам покупця;

j = 7 — стратегія фірми — збутова чи маркетингова;

і = 3 — менеджмент;

j = 8 — рівень кваліфікації менеджерів;

j = 9 — досвід роботи в інформаційній сфері;

j = 10 — рівень інтуїції й далекоглядності (відсоток правильних рішень від усіх інтуїтивно прийнятих);

j = 11 — адаптованість і швидкість реакції на зміну зовнішнього середовища.

Побудуємо матрицю А = (аij) оцінювання ефективності інфор­маційних продуктів та послуг (табл. 2).

Таблиця 2

Матриця А оцінювання ефективності інформаційного продукту та послуг

j

i

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

Σ

Продукція — 1

а11

1 2 3 4 5

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні