Економічна ефективність виробництва елітного насіння зернових колосових культур
178,2
24,4
67,1
42,7
1142,6
275,6
515,6
627,0
121,6
2002
Озима пшениця
33
495,8
2021,9
40,8
793,2
341,6
908,1
202,4
317,0
591,1
186,5
Озиме жито
19
184,4
529,2
28,7
200,7
67,0
435,9
187,7
325,4
110,5
34,0
Озимий ячмінь
6
176,2
583,8
33,1
240,0
114,7
704,0
218,8
331,2
372,8
1.12,6
Ярий ячмінь
31
219,4
636,7
29,0
237,4
129,7
878,3
221,9
334,4
543,9
162,6
Овес
17
92,0
218,2
23,7
99,7
51,1
685,6
222,9
361,7
323,9
68,3
Яра пшениця
8
80,1
180,0
22,5
71,0
52,6
946,7
313,1
473,9
472,8
99,8
Собівартість насіннєвого зерна у 2002 році (за винятком ярої пшениці) була нижчою, ніж у попередньому — озимої пшениці на 6,3 %, озимого жита — 9,3, озимого ячменю — 16,5 і вівса — на 16,8 %, а ярої пшениці, навпаки, більшою на 13,6 % проти показників 2001 року.
Діяльність дослідних господарств і підприємств, які виробляють насіння, спрямовується на те, щоб збільшити прибуток, який в ринкових умовах є критерієм економічної ефективності підприємства. Однак найбільш узагальнюючим показником ефективності сільськогосподарського виробництва, порівняно з іншими, є рівень рентабельності. Цей показник характеризує економічну ефективність поточних витрат і ступінь їх окупності.
В умовах економічної кризи в галузі сільського господарства виробництво насіння зернових колосових культур у дослідних господарствах було постійно прибутковим. Найбільші прибутки одержали господарства протягом 2001—2002 років від виробництва насіння озимої та ярої пшениці, ярого й озимого ячменю.
Незважаючи на те, що урожайність зернових культур (озимі — жито і пшениця, ярий ячмінь) у 2002 році була вищою, а собівартість насіння меншою (за винятком ярої пшениці) при майже однакових обсягах реалізації насіння у 2001