Економічна кібернетика - проблеми розвитку та перспективи застосування

прогноз забезпечує можливість для органів влади та управління аналізувати всю множину альтернатив можливого розвитку подій у майбутньому та формувати раціональний план дій для кожної з них.

Об'єднання окремих моделей та інформаційних технологій або їх складових у системи, моделюючі комплекси, стимулює розробку нових економічних теорій із застосуванням при цьому аксіоматичного підходу. Останній широко використовується в теоретичних дослідженнях з фізики, хімії та інших природничих наук. Одна з його найбільших переваг полягає в тому, що питання про адекватність теорії реаліям життя трансформується у питання про адекватність предметній галузі її початкових тверджень (аксіом). Це завдання у більшості випадків не надто складне, якщо кількість аксіом обмежена і вони сформульовані досить чітко та однозначно.

Таке твердження може виглядати дещо парадоксальним, якщо пригадати, наприклад, драматичну історію створення неевклідових геометрій (Лобачевского, Рімана). Проте цей парадокс є умовним, коли звернути увагу на те, що з п'яти аксіом Евкліда дослідники ставили під сумнів лише одну, останню, неоднозначну за формулюванням. Відповідність інших аксіом реальним властивостям площини — цілком очевидна. Альтернативні геометричні теорії дістали визнання лише тоді, коли було показано, за яких умов варіанти п'ятої аксіоми Евкліда можуть відповідати реальним властивостям окремих елементів Всесвіту.

Аналогічно і серед економічних аксіом є такі, що властиві різним економічним системам та специфічні для кожної з них. Різні економічні теорії ґрунтуватимуться на різних наборах чітко сформульованих аксіом, адекватних реально існуючим економікам. Тоді, наприклад, стабільній ринковій економіці відповідатимуть аксіоми про дію конкурентних механізмів ціноутворення на головних сегментах національного ринку, а різним варіантам перехідної економіки — аксіоми про наявність монопольних, монопсонічних та адміністративно встановлених цін для деяких з цих сегментів. Таким чином, розвиток економічної кібернетики матиме не лише практичне та феноменологічне, а й гносеологічне значення.

Надзвичайно актуальними є сьогодні й деякі інші аспекти та напрями розвитку економічної кібернетики, зокрема методи оцінки і керування господарським ризиком, розвиток інформаційної бази та алгоритмів підтримки прийняття управлінських рішень на різних рівнях і за різного ступеня інформованості, застосування кібернетичних методів у мікроекономічних дослідженнях тощо.

Таким чином, економічна кібернетика ставить за мету підтримку економічних досліджень (як теоретичних, так і прикладних) за допомогою сучасних інформаційних технологій та методів точних наук. Кібернетичний підхід до вивчення економіки дає змогу по-новому оцінювати специфіку функціонування економічних систем, аналізувати зв'язки між їхніми елементами, розвивати інструментарій для управління господарськими процесами на всіх рівнях ієрархії. Одночасно цей підхід не заперечує традиційних методів економічних досліджень. Він лише підсилює їх, бо дає змогу виявляти найістотніші аспекти у предметній галузі науки і зосереджувати сили та увагу дослідників на їх вивченні

Це особливо актуально у період трансформацій, коли виникає необхідність швидкого розвитку економічної теорії в умовах зростаючої невизначеності та браку фактів. Ось чому розвиток цієї науки саме у постсоціалістичних країнах є життєво необхідним.

Література

1 Михалевич В. С. , Михалевич М. В. Динамические макромодели процессов ценообразования в переходной экономике // Кибернетика и системный анализ. — 1995. — № 3. — С. 116—129.

2 Кошлай Л. Б. , Михалевич М. В. , Сергиенко И. В. Моделирование процессов занятости и роста в переходной экономике // Кибернетика и системный анализ. —

1 2 3 4 5 6 7 8

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні