Економічні системи

План 

1. Планова (командно-адміністративна) економіка.  

2. Перехід до ринку і особливості трансформаційної економіки.  

3. Cтановлення сучасної цивілізації та економічної єдності світу.  

Література.  


1. Планова (командно-адміністративна) економіка

Особливою формою суспільного господарювання стала планова, або командно-адміністративна, економіка. У цих термінів є й інші синоніми, зокрема цей тип економічної системи називають також тота­літарною, етатичною (одержавленою), централізованою, соціалістичною системою.

Централізована економіка є товарною. Тут зберігаються товарні зв’язки виробництва і споживання, однак вони суттєво деформуються неринковою формою їх регулювання, надмірним втручанням централь­ної влади, яка керує економікою через накази і команди, доручення, «спускаючи» згори безпосереднім виконавцям-господарникам плани, директиви, вказівки, нормативи і розпорядження, які набувають сили закону

Функції економічного центру повністю перебирає на себе держава та її інституції, такі як Держплан (орган, що здійснював планування економічного розвитку), Держпостач (орган, що розподіляв ресурси) тощо. Централізовано вирішувалося, що виробляти і для кого, як розпо­діляти ресурси з централізованих фондів, прикріплювали постачаль­ників до виробників, виробників – до споживачів, суб’єктивно встанов­лювалися ціни.

Матеріальною основою даного типу економічної системи було розвинене машинне виробництво і розвинена система суспільного поділу праці. Ця форма суспільного господарства дуже подібна до первісної моделі ринкової економіки доби ранньорабовласницьких держав, але виникає вона на значно вищому рівні розвитку суспільного товарного виробництва і значно пізніше від ринкової економіки вільної конкуренції.

Плановій, командно-адміністративній економічній системі притаманні такі характерні риси: 

  • ·відмова від природного процесу усуспільнення виробництва і розвитку багатоукладної економіки на користь встановлення жорсткої монополії держави на основі державної власності на засоби вироб­ництва, відчуження останніх від безпосередніх виробників;
  • ·згортання товарно-грошових відносин, утвердження позаекономічних, часто примусових методів організації виробництва;
  • ·зрівняльність економічних інтересів усіх учасників виробництва, протиставлення у людині суспільного та індивідуального, ідеологізація економічних відносин, уявлення про визначальність класового економіч­ного інтересу;
  • ·бюрократизація державних структур, примат політики над економікою, ідеологічний контроль над масами, надмірна централізація виро­бництва і обмеження самоврядування, сваволя рішень партійно-дер­жавної влади.

Виділяють дві основних моделі планової економіки: планово-директивну і планово-нормативну. Їх спільні і специфічні ознаки відображено у таблиці 2. 3.  

Табл. 2. 3. Основні моделі планової економічної системи

ПЛАНОВО-ДИРЕКТИВНА МОДЕЛЬ 

ПЛАНОВО-НОРМАТИВНА МОДЕЛЬ

 

ОСОБЛИВОСТІ

 

СПІЛЬНІ ОЗНАКИ

ОСОБЛИВОСТІ

Адресність директивного плану економічного і соціального розвитку

Розвинена система суспільного поділу праці

Система програм і планів економічного і соціального розвитку

Централізований розподіл ресурсів

Державне управління економікою

Централізовані економічні нормативи

Централізоване ціноутворення

Розвинені продуктивні сили індустріального типу (машинне виробництво)

Централізоване регулювання цін

Відсутність економічної самостійності виробників

Послідовне обмеження вільного ринку

Обмеження економічної самостійності виробників

    

Для української

1 2 3 4 5 6 7 8

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні