Запрошуємо до співпраці виконавців курсових та дипломних робіт на взаємовигідних умовах.

Економічний продукт

Економічний продукт

Життєве (господарське чи споживче) благо, створене економічними ресур­сами (працею, капіталом, природними ресурсами, підприємницькими здібно­стями) у їх поєднанні, називають економічним продуктом.

Продукт, або благо, може існувати у речовій формі, тобто бути речовим благом, або у неречовій формі, тобто бути неречовим благом, яке економісти називають послугою. У цілому продукт є ефектом виробництва.

Речове благо – продукт, що сприймається органами чуття людини, а нере­чове благо – продукт, який органами чуття не сприймається, водночас він реально існує і споживається, втамовуючи людські потреби.

Неречове благо, або послуга, відрізняється від речового тим, що є не річчю, а діяльністю з корисним ефектом, яка втамовує певні людські потреби.

Особливість послуги полягає у тому, що процес її надання (виробництва), на відміну від речового продукту, завжди співпадає з її споживанням у часі та просторі.

Розрізняють послуги матеріальні і нематеріальні.

Матеріальні послуги задовольняють матеріальні потреби людей (зокре­ма, ремонт одягу чи взуття, водогону на кухні, перевезення вантажів тощо), а нематеріальні послуги втамовують духовні, соціа­льні та культурні запити людей (у знаннях, освіті, охороні здоров’я, видовищах, розвагах, спілкуванні тощо).

Наприклад, економічним продуктом коваля, ткача, металурга, кондитера, ювеліра, пекаря стають речові блага, які, звичайно, є матеріальними; а водія, що перевозить сировину чи готовий речовий продукт, слюсаря, котрий на кухні лагодить кран, кравця, який ремонтує одяг, чи шевця, що ремонтує взуття, – матеріальні неречові блага (послуги); тоді як продуктом викладача, адвоката, лікаря, вчителя, актора, футболіста-професіонала – нематеріальні послуги.

Специфічною формою неречового продукту, тобто послуг, є також інфор­мація, або нагромаджені та систематизовані знання

Інформація стала продук­том виробництва, об’єктом зберігання, обробки і передачі. Саме інформація є продуктом діяльності економіста, вченого, програміста, бухгалтера, аудитора, маркетолога, управлінця, викладача та деяких інших учасників суспільного виробництва. Створення, зберігання, обробку інформації потрібно розцінювати як матеріальні чи нематеріальні послуги, у залежності від сфери їх застосу­вання.

У свою чергу, як матеріальний, так і нематеріальний економічний продукт поділяється на блага споживчі (споживаються особисто) та блага господар­ські, або інвестиційні (економічні ресурси, що споживаються у виробництві).

Економічний продукт у будь-якій формі має дві характерних особливості, або, як їх ще називають, властивості чи сторони: корисність і цінність, або вартість.

З одного боку, продукт завжди задовольняє чиюсь потребу (для цього він і створюється), що й визначає його корисність, а з іншого – він володіє здат­ністю прирівнюватися до інших продуктів і обмінюватися на них у визначених кількісних пропорціях, що є наслідком його цінності (вартості). Потрібно наголосити, що цінність (вартість) продукту проявляється тільки під час обмі­ну, тобто на ринку, коли продукт набуває товарної форми, стаючи товаром, який оцінюється через гроші.

Товар – продукт, створений для обміну на інші продукти чи для продажу.

Водночас важливо підкреслити, що товарами можуть бути не тільки економічні про­дукти, а й будь-які корисні блага, які не обов’язково є результатом корисної діяльності людини (скажімо, земля, вода чи робоча сила), але надходять у споживання (особисте чи виробниче) через обмін.

1 2 3

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні