Економіка і науково-технічний прогрес

Економіка і науково-технічний прогрес

Поступальний розвиток економіки, її постійне вдосконалення є пануючою тенденцією, яка ґрунтується на прогресі науки і техніки.

Наука – особливий вид діяльності людини, яка полягає у систематизації старих та одержанні нових знань про природу, людину і суспільство. Під понят­тям «техніка» розуміють сукупність знарядь праці – машин, механізмів, облад­нання, устаткування, інструментів, які використовуються у виробництві для створення продукту. Нові знання матеріалізуються у нових знаряддях праці, при цьому задоволення одних потреб породжує інші. Наукові досягнення, впро­ваджуючись у виробництво у формі нової техніки та новітніх технологій, спри­яють створенню нових продуктів з новими позитивними якостями і парамет­рами.

Наукові ідеї спочатку втілюються у конструкторських розробках, а потім – у дослідному виробництві. Якщо інновація (нова науково-технічна розробка) дає позитивний ефект, вона впроваджується у масове виробництво. Наукові ідеї та інновації формують необхідні умови для наступних кількісних і якісних зру­шень в економіці. Так відбувається науково-технічний прогрес (НТП), суть якого полягає у безперервному процесі розвитку і вдосконалення науки, техні­ки, технології і організації суспільного виробництва, його факторів та спожи­вання продукту.

Науково-технічний прогрес відбувається у двох формах. Еволюційна фор­ма НТП здійснюється, коли техніка і технологія вдосконалюються на основі уже відомих знань, а його революційна форма означає перехід до техніки та технологій, що створюються на принципово нових наукових ідеях

Йдеться, зокрема, про перехід від ручної праці до машинної – механізованої та автоматизованої, впровадження у виробництво електричної енергії, комп’ютерів і робо­тів, лазерної техніки і композиційних матеріалів, пластичних мас і синтетики, автомати­зованих систем управління тощо.  

Впровадження результатів НТП (інновацій) у виробництво веде до суттє­вих змін у продуктивності економічних ресурсів, характері праці, до зростання кількості та підвищення якості продукту, розширення його номенклатури.

Нинішні перетворення у засобах виробництва під впливом НТП пов’язані з появою нових поколінь машин-автоматів, автоматизованих поточних ліній з комп’ютерним управлінням, роботів, з генною інженерією, впровадженням нових синтетичних матеріалів (пластичних мас, штучних кристалів, волокон, композитних і нетканих матеріалів), напівпровідників, скловолокон для комуні­кацій, нових засобів зв’язку та транспортних систем і багато іншого.

НТП у своїй революційній формі призвів до якісної зміни робочої сили, значного зростання освіченості та кваліфікації працівників, разюче змінив зміст процесу виробництва та праці.

Зміст праці визначається взаємодією особистих і речових факторів у про­цесі виробництва, обсягом і структурою трудових функцій людини, її фаховими знаннями, умінням застосовувати новітні технології та іншим. Зміст праці охоп­лює такі явища, як продуктивна сила, інтен­сивність, якість і складність праці.

Продуктивна сила (продуктивність) праці характеризує виробничі мож­ливості людини – технічні, технологічні, організаційні та інші, її дієздатність і результативність. Повнота реалізації можливостей, закладених у продуктивну силу праці, значною мірою залежить від її інтенсивності.

Інтенсивність праці відбиває напругу, тягар праці, характеризуючи вит­рату робочої сили людини (обсяг трудових витрат на одиницю робочого часу). Залежно від рівня інтенсивності праці реалізується (повністю чи частково) наявна продуктивна сила праці.

Якість праці показує рівень майстерності працівника, його старанність, творчий підхід, вміння застосовувати набутий позитивний виробничий досвід, комунікабельність у виробництві.

Складність праці

1 2 3