Електризація тіл

План

План. 2

1. Електризація тіл. Два роди зарядів. 3

2. Взаємодія заряджених тіл. Провідники і непровідники електрики. 6

Література. 9

 

1. Електризація тіл. Два роди зарядів

У повсякденному житті ми часто може­мо спостерігати електричні явища. Роз­чісуючи сухе волосся пластмасовим гребін­цем, ви, мабуть, спостерігали дрібненькі іскорки   і   потріскування.    Це   і   є   невеликі блискавки і громи.

Якщо при цьому гребінець піднести до дрібненьких клаптиків паперу, то вони бу­дуть притягуватися до нього. Коли скляну паличку потерти об шовк або аркуш сухого паперу, то ця паличка набуде властивості притягувати різні тіла.   Так само поводить себе, наприклад, і ебонітова па­личка, потерта об шерстяну тканину чи вовну.

Ще у VII ст. до н. е. ця особливість була виявлена у янтарю (бурштину)

Грецькою мовою янтар називається електроном. Тому причину притягання тіл янтарем, який на­тирали шерстю, назвали електричною си­лою. Звідси й пішла назва цілої галузі фі­зики — електрика.

Янтар — скам'яніла смола хвой­них дерев, що росли на землі багато сотень тисяч років тому.

Явище, в результаті якого тіла набува­ють властивості притягувати інші тіла, здавна називають електризацією тіл, а самі тіла називаються наелектризованими або ж такими, що мають електричний заряд.

Під час вивчення фізики у 7-му класі ви дізнались, що всі тіла, які нас оточують, складаються з атомів, а атоми можуть об'єд­нуватися в молекули — «мікроцеглинки» речовини. До складу всіх без винятку атомів (і молекул) входять так звані елементарні частинки, що мають невід'ємні від них електричні заряди, наприклад електрони і протони: електрони мають негативний за­ряд, а протони — такий самий за значен­ням, але позитивний.

Тіла заряджаються не лише у разі нати­рання одних тіл іншими. Під час будь-якої взаємодії різнорідних тіл та безпосередньо­го контакту відбувається їх заряджання. Але при натиранні контакт між тілами щільніший і вони заряджаються сильніше, що легше виявити під час дослідів.

Усі заряджені тіла притягують до себе інші тіла, які не були зарядженими.

Деякі властивості можна виявити під час дослідження взаємодії заряджених тіл. За­рядимо натиранням об хутро ебонітову па­личку і підвісимо її на нитці.

Якщо тепер піднести до неї так само за­ряджену іншу ебонітову паличку, то заряджені палички будуть відштовхува­тися.

Якщо ж до зарядженої ебонітової палич­ки піднести заряджену тертям об шовк чи сухий папір скляну паличку, то палички бу­дуть притягуватись одна до одної.

З цих дослідів можна зробити висновок, що однаково заряджені тіла відштовхуються, а по-різному заряджені тіла притягуються.

Найрізноманітніші досліди показують, що заряди бувають двох видів: одні такі са­мі, як на ебонітовій паличці, а інші — як на скляній. Заряди, як на склі, потертому об шовк, назвали позитивними, а заряди, як на янтарі, потертому об хутро,— негатив­ними. Позитивні заряди позначили знаком «+» (плюс), а негативні — «–» (мінус).

Тепер можна зробити такі висновки:

1) існують незаряджені та заряджені тіла або частинки, з яких вони складаються;

2) одноименно заряджені тіла або час­тинки відштовхуються, а різнойменно заря­джені — притягуються;

3) під час взаємодії різнорідних тіл вони заряджаються   різнойменно   і,   відповідно, притягуються одне до одного;

4)  елементарні частинки, що входять до

1 2 3