Епілепсія

План

Поняття епілепсії

Причини провокації епілептичного нападу

Перша допомога під час нападу

Лікування епілепсії

Життя з епілепсією

Соціальне становлення дитини з епілептичними нападами

 

Епілепсія відома з найдавніших часів. У Давній Греції і Римі епілепсію пов'язували з чарівництвом і магією і називали "священною хворобою". Вважалося, що боги насилали цю хворобу на людину, яка веде неправедне життя. Вже в 400 р. до н. е. Гіппократ написав перший трактат, присвячений епілепсії "Про священну хворобу". Найвідоміший лікар стародавності думав, що напади провокуються сонцем, вітрами і холодом, які змінюють консистенцію мозку. В епоху середньовіччя епілепсії бояли ся, як невиліковної хвороби, що передасться через подих хворого під час нападу. Водночас, перед нею схилялися, позаяк багато великих людей, святі і пророки хворіли на епілепсію. У наші дні епілепсія - це досить поширене захворювання, на яке страждає майже 40 млн чоловік в усьому світі.  

Поняття епілепсії

 Епілепсія — це порушення функції головного мозку, що виявляється раптовими, періодично повторюваними нападами.

Основні характерні риси епілептичних нападів:

·    раптовість появи і припинення;

·    короткочасність;

·    періодичність;

·    стереотипність.

Напади часто також іменують пароксизмами (це грецьке слово, що означає раптове виникнення чи посилення ознак хвороби на відносно короткий проміжок часу).

Зараз ми знаємо, що епілептичний напад — це результат спалаху електричної активності окремої ділянки головного мозку — епілептогенного осередку

Приблизно в 60% випадків установити причину виникнення нападів не вдається навіть після спеціального неврологічного обстеження. У цих випадках прийнято говорити про ідиопатичну (котра виникає сама по собі, без видимої причини) епілепсію. При такій епілепсії, як правило, мають місце ще недосліджені хімічні зміни в клітинах головного мозку. В інших випадках напади є проявом якого-небудь захворювання головного мозку. До них належать запалення, травми, пух лини, уроджені аномалії, отруєння, порушення обміну речовин і порушення кровообігу мозку.

Причинні чинники появи нападів мають тісний взаємозв'язок із віком людини. Якщо напади з'являються до 20 років, то їхньою причиною, швидше за все, стало внутрішньоутробне ушкодження мозку плоду під час вагітності чи пологів. Після 25 років найчастішою причиною виникнення нападів бувають пухлини і травми головного мозку, а в людей похилого віку — порушення мозкового кровообігу.

Питання про роль спадкоємної схильності в появі епілепсії залишається спірним. Одні вчені віддають "пальму першості" в причинно-наслідковій низці спадкоємній обтяженості, інші обстоюють діаметрально протилежні погляди і віддають перевагу зовнішнім чинникам впливу.

Спеціально проведене дослідження засвідчило, що ризик виникнення епілепсії в дитини у випадку хвороби одного з батьків становить 4-6%. Якщо ж епілепсія діагностована в обох батьків, то ризик появи нападів у дитини складає вже 10-12%. Найбільш високий ступінь ризику для дитини, у батьків якої епілепсія триває з генералізованими приступами. Переважно у дітей епілептичні приступи виникають у більш ранньому віці, ніж у батьків. Однак слід зазначити, що наведені відомості носять загальний

1 2 3 4 5 6 7