ГАЛОГЕННІ ТА ГАЛОГЕННО-ГІДРОМОРФНІ ГРУНТИ

План

1. ДЖЕРЕЛА НАКОПИЧЕННЯ СОЛЕЙ В ҐРУНТАХ

2. СОЛОНЧАКИ

3. СОЛОНЦІ

4. СОЛОДІ

 Засоленими називають ґрунти, які містять в сво­єму складі таку кількість легкорозчинених солей, яка згубно впли­ває на сільськогосподарські рослини. До них належать солончаки, солончакуваті ґрунти, солонці і солоді. Значний вклад у вивчен­ня засолених ґрунтів внесли К. Д. Глінка, В. С. Богдан, М. О. Дімо, В. А. Ковда (Росія), О. Н. Соколовський, О. М. Можейко (Ук­раїна), Є. Гільгард (США), Ж. Обер (Франція), І. Сабольч (Угорщина) та ін.

Засолені ґрунти поширені на всіх континентах, особливо в су­хих степах, напівпустинях і пустинях суббореального і субтропіч­ного поясів. В Україні ця група ґрунтів поширена в південних ра­йонах.

Площа всіх засолених ґрунтів земної кулі понад 240 млн га (О. В. Лобова, О. В. Хабаров, 1983)

1. ДЖЕРЕЛА НАКОПИЧЕННЯ СОЛЕЙ В ҐРУНТАХ

Формування засолених ґрунтів відбувається при утворенні вільних солей в ландшафті і накопиченні їх в ґрунтах.

Основна маса солей утворюється при вивітрюванні гірських порід. Серед них переважають хлориди, сульфати, нітрати, силі­кати і карбонати. З поверхневими і ґрунтовими водами вони міг­рують в океани або у безстічні області материків. За підрахун­ками В. А. Ковди (1946) в Світовий океан щороку надходить бли­зько 3 млрд т, а у безстічні області континентів близько 1 млрд т солей.

Іншим джерелом засолення ґрунтів є соленосні гірські породи, зокрема морські осадові породи, які виходять на поверхню суші внаслідок тектонічних явищ.

Вулканічні гази і попіл, термальні джерела виносять на по­верхню прилеглої території значну кількість солей.

У багатьох районах земної кулі важливим джерелом засолен­ня ґрунтів є еолове перенесення солей з моря на сушу (імпульверизація). Вітер переносить на сушу морські бризки, атмосферні опади і сухі солі з берегів солоних водойм (лагуни, озера).

Одним з джерел накопичення солей в ґрунті є мінералізовані ґрунтові води, які інтенсивно випаровуються в умовах посушли­вого клімату.

Рослини посушливих регіонів розвивають глибоку і потужну кореневу систему. В процесі життєдіяльності вони перерозподі­ляють солі з великої глибини до поверхні ґрунту. Проте це дже­рело відіграє другорядну роль у засоленні ґрунтів.

Засолення ґрунтів відбувається при недосконалій системі зрошення. Зрошувані води і підняття ґрунтових вод при відсут­ності належного дренажу — один з небезпечних джерел накопи­чення солей в ґрунтах.

На накопичення солей в ґрунтах значною мірою впливає рель­єф. Засолені ґрунти приурочені, як правило, до різного роду де­пресій, де ґрунтові води підходять близько до поверхні. Однією з таких депресій є Придніпровська низовина. Засолені ґрунти фор­муються також на алювіальних рівнинах великих річок (Волги, Дону, Дніпра, Іртиша, Амудар'ї та ін. ), на приморських алюві­альних рівнинах та стародавніх терасах.

2. СОЛОНЧАКИ

Солончаками називають ґрунти, які містять вели­ку кількість водорозчинних солей по всьому профілю. До солон­чаків відносять ґрунти, які у верхній частині профілю (0—ЗО см) містять понад 0,6 % соди, або 1 % і більше хлоридів, або більше 2 % сульфатів. При такій кількості солей ґрунт майже повністю втрачає родючість. За міжнародною систематикою ґрунтів до со­лончаків відносять ґрунти, які у верхньому горизонті (0—15 см) містять більше 1 % солей.

Ґрунти, які містять меншу кількість солей, називають солон­чакуватими.

Солончаки утворюються в умовах

1 2 3 4 5

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні