Запрошуємо до співпраці виконавців курсових та дипломних робіт на взаємовигідних умовах.

Гострі і хронічні отруєння

Гострі і хронічні отруєння

Хронічні отруєння виникають при поступовому надходженні в організм невеликих кількостей ФОР. Ці отруєння можуть мати місце в робітників на виробництві ФОР, в осіб, що довгостроково контактують з даними препаратами в сільському господарстві, особливо у випадках, коли перевищуються гранично припустимі концентрації ФОР у повітрі в 2—3 рази. У хворих із хронічними отруєннями спостерігаються зміни з боку серцево-судинної системи: порушення ритму у вигляді брадикардії, синусової аритмії; на ЕКГ зниження вольтажу зубця Р, високий зубець Т в грудних відведеннях. Часто розвивається артеріальна гіпотонія. Характерні явища астенії, вегетодистонії, рідше зустрічаються поліневрити, радикулоневрити, діенцефальний синдром. У більшої частини хворих відзначаються порушення функції печінки, желчевивідних шляхів, секреторної функції шлунка з ознаками хронічного гастриту. Деякі ФОР можуть викликати алергійні реакції, що протікають по типу алергійного дерматиту, астматичного бронхіту. Лікування хронічних отруєнь ФОР виробляється в умовах спеціальних медико-санітарних частин відповідних підприємств. Профілактика хронічних отруєнь заснована на принципі диспансеризації людей, що мають прямий виробничий контакт із ФОР. Патоморфологічні зміни Патоморфологічні зміни характеризуються різким порушенням кровообігу у внутрішніх органах, що виражається в їхньому повнокров'ї, розвитком набряку мозку, дистрофічними змінами міокарда, печінки, нирок. При летальних наслідках у ранній термін можливі явища міозу, бронхоспазму; на розтини часто визначається запах ФОР від вмісту кишечнику. Гістологічне дослідження мозку виявляє гідропічні зміни нервових клітин у корі лобових і тім'яних часток, явища дифузійного каріоцитолізу в клітинах кори і підкіркових утворень, гомогенізацію цитоплазми, різка зміна судин кори і стовбура мозку

Характерна гіперемія, стази, чергування розширених і спастично скорочених ділянок судин головного мозку. Комплексне лікування гострих отруєнь ФОР Методи детоксикації організму Основний принцип лікування хворих з гострими отруєннями ФОР полягає в комплексному проведенні специфічної антидотної терапії, різних методів виведення отрути з організму й інтенсивних реанімаційних заходів. З метою скорочення часу перебування в організмі ФОР і їхніх метаболітів проводяться заходи, спрямовані на прискорене виведення отрути з організму. При попаданні ФОР на шкіру уражені ділянки обмивають лужними розчинами, при інгаляції виводять потерпілого з забрудненої зони. Для видалення ФОР зі шлунково-кишкового тракту промивають шлунок через зонд, дають активоване вугілля усередину, призначають кишковий лаваж. Шлунок промивають 10—15 л холодної води (12—15 °С) до чистих промивних вод з наступним введенням усередину через зонд вазелінової олії (300—500 мл) чи сольового проносного (сульфат натрію — 30—50 г, розведених у 100—150 мл води). В II-III стадіях отруєння показані повторні промивання шлунка з інтервалами в 4—6 г до зникнення запаху ФОР від промивних вод. Надалі промивання шлунка і сифонних клізм проводяться щодня до ліквідації важких симптомів мускарино- і нікотиноподібної дії ФОР. Для видалення ФОР із кровоносного русла і виведення із сечею розчинних продуктів гідролізу варто застосовувати форсований діурез. Для екстреного очищення крові від ФОР і продуктів їхнього розпаду в останні роки успішно використовуються методи штучної детоксикації організму, до яких відносяться гемосорбція, гемодіаліз, перитонеальний діаліз, гемофільтрація. З огляду на те, що більшість ФОР добре розчиняється в жирах і швидко залишає судинне русло, депонуючи в тканинах чи гідролізуючись, зазначені методи доцільно проводити якомога раніше, тобто в перші години з моменту отруєння. Це стосується в першу чергу отруєння карбофосом, що протягом першої доби майже цілком гідролізується, виявляючи свій максимальний

1 2 3 4 5 6 7