Григорій Гурійович Верьовка - український композитор і хоровий диригент

Григорій Гурійович Верьовка

Народився Григорій Гурійович Верьовка 25 грудня 1895 р. в містечку Березне, на Чернігівщині, у родині селянина-ремісника.

Сім'я Гурія Івановича Верьовки налічувала 12 чоловік і жила в нужді. Маленький Гриць був шостим. Щоб прогодувати сім'ю, батько змушений був увесь час шукати заробітків. Але це не вбивало в ньому мистецьких нахилів. Він сам добре співав, грав на скрипці, а також був регентом церковного хору. Любов до музики й співів передалась і дітям. Особливо відзначався щодо цього маленький Грицько. З малих років хлопчик полюбив народну пісню, і це мало величезний вплив на все його життя. Через батька він познайомився також і з творами церковної музики, зокрема, хорами Ломакіна, концертами Бортнянського, Веделя та ін.

Вчився Г. Верьовка спочатку в місцевій трирічній земській школі. Помітивши у сина неабиякі музичні здібності і добрий голос, батьки віддають його до архієрейського хору в Чернігові (1905 р. ). Вже в той час він самотужки навчився грати на скрипці. (Скрипку, як згадує сам композитор, він виміняв у шкільного товариша за ковзани).

Незабаром хлопця приймають до духовного училища, а потім — до семінарії. Тут він навчається гри на музичних інструментах, співає в семінарському хорі, а згодом стає його регентом у семінарському хорі та інших колективах. Майбутньому композиторові доводилося співати під керівництвом відомих на той час диригентів: М. Ступницького, Г. Зосимовича, М. Приходька, а також О. Архангельського, який неодноразово гастролював у Чернігові. Робота в хорі дала юнакові змогу практично ознайомитися з класичною хоровою літературою, зокрема, з творами М. Глінки, О. Даргомижського, М. Лисенка, К

Стеценка. У Чернігові юнак познайомився з майбутнім поетом Павлом Тичиною і зблизився з ним на грунті спільних мистецьких інтересів. Пізніше це знайомство переросло у міцну творчу дружбу.

Минали роки. Все більше загострювалися суперечності старого, прогнилого суспільного устрою, розхитувалися підвалини самодержавства, назрівали вирішальні революційні битви. Усе це певним чином вплинуло і на формування світогляду майбутнього композитора. Помислами юнака все більше оволодіває музичне мистецтво, з музикою пов'язуються і його плани на майбутнє.

Однак з початком імперіалістичної війни заняття музикою довелося припинити.

Великий Жовтень відкрив перед юнаком широкі можливості для здійснення його заповітної мрії—стати професіональним музикантом.

У 1918 р. Г. Верьовка переїжджає до Києва і вступає до щойно відкритого Музично-драматичного інституту ім. Лисенка в клас композиції відомого музиканта-теоретика Б. Л. Яворського.

Досвідчений і чуйний педагог, учень С. І. Танєєва, Яворський відіграв значну роль у вихованні кваліфікованих композиторських кадрів на Україні. У нього вчилися М. Леонтович, П. Козицькпй, М. Вериківський та інші видатні діячі української радянської музики. Своїм учням Яворський прищеплював любов і повагу до народної пісні, яку він вважав основою музичної творчості.

Будівництво нової, радянської музичної культури, яка тільки-но починала зароджуватись, вимагало самовідданої праці, енергії, молодого завзяття. Нести в маси музичну освіту, створювати нове мистецтво, близьке народові, зробити музику надбанням усіх трудящих — такі грандіозні завдання постали перед радянськими митцями.

Починаючи з 1919 р. ще студентом, Г. Верьовка бере активну участь у роботі Народної консерваторії, одним з організаторів

<< 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 >>