Грип

План

Етіологія

Епідеміологія

Патогенез

Симптоми

Діагностика

Лікування

Профілактика 


Грип — гостре інфекційне вірусне захворювання дихальних шляхів. Найчастіше поширюється у вигляді епідемій. Захворюваність грипом переважає взимку.

Входить до групи гострих респіраторних вірусних інфекцій (ГРВІ). Періодично розповсюджується у вигляді епідемій та пандемій. У наш час виявлено більш ніж 2000 варіантів вірусу грипу, які розрізняються між собою антигенним спектром.

У XX сторіччі людство пережило три пандемії грипу. Внаслідок найгіршої з них – епідемії іспанського грипу - 1918-го року загинули від 50 до 100 мільйонів людей.

Внаслідок пандемій 1957 і 1968 рр. загинули від одного до двох мільйонів людей. Сьогодні ситуація є такою, що звичайний вірус сезонного грипу спричиняє до 500 тисяч смертей щороку. Лише в Сполучених Штатах ~36тис смертей.

Етіологія

Вірус грипу відноситься до родини ортоміксовірусів (лат. Orthomyxoviridae) та включає три серовари А, В, С. Віруси сероварів А і В складають один рід, а серотип С інший. Кожний серовар має свою антигенну характеристику, яка визначається нуклеопротеїнами (NP) та матричними (M) білковими антигенами

Серовар А включає підтипи, які розрізняються за характеристикою свого гемаглютиніну (H) та нейрамінідази (N). Для вірусів серовару А (рідше В) характерна часта зміна антигенної структури при перебуванні їх у природних умовах. Ці зміни обумовлюють безліч назв підтипів, які включають місце первинної появи, номер та рік виділення, характеристика HN — наприклад A/Moscow/10/99 (H3N2), A/New Caledonia/120/99 (H1N1), B/Hong Kong/330/2001.

Вірус грипу має сферичну форму діаметром 80—120 нм, у центрі знаходяться РНК-фрагменти, заключені у ліпопротеїдну оболонку, на поверхні якої є «шипи», що складаються з гемаглютиніну (H) та з нейрамінідази (N). Антитіла, що виробляються у відповідь на гемаглютинін(H), складають основу імунітету проти певного підтипу збудника гриппу.

Віруси паразитують у епітелії слизових оболонок носоглотки та верхніх дихальних шляхів, володіють сильним токсином, що вражає кровоноснісудини та капіляри.  

Епідеміологія

Джерелом інфекції є тільки хвора людина (з останніх годин інкубаційного періоду по 4-5-й день хвороби). Механізм передачі інфекції - повітряно-крапельний. Захворювання протікають у вигляді епідемій, що виникають кожні 2-3 роки. Характерна виражена сезонність грипу -зима, початок весни.

Імунітет після перенесеного грипу дуже нестійкий, можливі повторні захворювання навіть упродовж одного року; цьому сприяє те, що різні типи та підтипи, а також серологічні варіанти збудника не утворюють один проти одного пересічного імунітету та значно змінюють імуногенні властивості, що робить щеплення проти грипу досить неефективними.  

Патогенез

Проникнувши у верхні дихальні шляхи, вірус грипу вражає слизову оболонку, розмножуючись у епітеліальних клітинах. Виникає дістрофія клітин циліндричного епітелію, знижується бар'єрна функція слизової оболонки. Вірус грипу та його токсин потрапляють у кров з розвитком загального токсикозу. В органах та тканинах організму токсином вірусу уражуються капіляри та дрібні судини, а також різні відділи ЦНС та вегетативної нервової системи. Катаральні прояви у

1 2