Грошова маса та її агрегати

Грошова маса та її агрегати

Важливим принципом грошового обігу є те, що грошова маса повинна відповідати потребам обігу.

Підтримання рівноваги в економіці, збалансованості між товарним попитом і пропозицією значною мірою залежать від обсягу і структури грошової маси. Грошова маса має певний кількісний вираз (зокрема, у мільярдах грошових одиниць) і складну структуру та динаміку руху. Якісна характеристика грошової маси пов’язана з її структурним аналізом і, передусім, відповідністю її такому критерію, як ступінь ліквідності грошей.

Структурна розгалуженість грошової системи – результат безперервного ускладнення ринкових відносин, спосіб надання ринку необхідної еластичності для його дієздатності. За умов ринкової економіки її суб’єкти мають можливість зберігати своє багатство у різних формах. Окрім грошей, це можуть бути цінні папери, капітал у матеріально-речовій формі засобів праці, власність на землю і нерухомість тощо. У залежності від того, у якій формі знаходиться багатство, визначається і величина доходу від нього, а також і ступінь ліквідності конкретної форми активу.

За цим критерієм виділяють кілька агрегатів грошової маси, що відображені на схемі (рис. 2).

Елемент грошової маси С – готівка. Вона включає банкноти, казначейські білети, розмінну монету, що знаходяться поза банками.

Агрегат М1 окрім готівки включає також трансакційні депозити (чекові рахунки, пов’язані із переказом засобів), або чекові безготівкові гроші

Готівка не приносить власнику ніяких доходів, але вона “готова” у будь-який час вступити в обіг. У такому ж становищі знаходяться і трансакційні депозити: дохід на них мінімальний, у будь-який момент їх можна використати як купівельний чи платіжний засіб, особливо після введення кредитних карток. Втім, їх ліквідність все ж менша, ніж у готівки. З “електронізацією” кредитно-розрахункових операцій банків відмінність між готівкою і банківськими вкладами до запитання (трансакційними депозитами) все більше стирається, при цьому банківські вклади займають дедалі більшу частину в агрегаті М1.

Агрегат М2 поєднує у собі грошові засоби у широкому розумінні цього поняття. До його складу входять грошові форми агрегату М1 та безчекові ощадні рахунки в комерційних банках і ощадних установах; останні одержали назву “квазігрошей”, або “майже грошей”. Вони ще менш ліквідні, не функціонують безпосередньо як засіб обігу, але все ж їх можна досить легко перевести у готівку або чекові рахунки. Це означає, що нові компоненти агрегату М2 є своєрідним резервом для високоліквідних активів агрегату М1.

Агрегат М3 включає елементи, що входять до складу агрегату М2, а також особливо великі строкові банківські рахунки (депозитні сертифікати номіналом 100000 доларів США), гроші з яких достроково повернути, як правило, не можна, строкові угоди про зворотній викуп, позички в ЕКЮ та деякі інші види грошових активів.

В окремих випадках виділяється також агрегат L, який включає усі елементи агрегату М3, а також банківські акцепти (зобов’язання по оплаті перевідних векселів), скарбничі векселі (цінні папери, видані державною скарбницею), окремі види облігацій тa деякі інші форми грошових активів. Вважається, що агрегат L охоплює усю грошову масу в економіці.

Розглянуті агрегати відрізняються не лише кількісно, але й якісно. Зокрема, агрегат М1 відображає масу грошей, яка знаходиться

1 2 3 4 5

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні