Грязелікування - лікування з використанням різних видів грязей

План

Грязелікування.  

Лікування глиною. .  

Лікування піском.  

Лікування озокеритом.  

Лікування нафталаном.  


Грязелікування

З лікувальною метою використовують різні види грязей. Лікувальними грязями пелоїдами називають природні утвори, що складаються з води, мінеральних та органічних речовин, які мають тонкодисперсну структуру, однорідні, переважно мазе­подібної консистенції. За умовами утворення розрізняють мулові, сапропелі, торф'яні та сопкові грязі. Кожна з них складається з двох фаз — твердої (кристалічного скелета) і рідкої (розчинені у воді солі та органічні речовини).

Мулова грязь — мазеподібна маса чорного кольору із запахом сірководню, що утво­рюється в морях і численних озерах на осілих породах за активної участі мікроорганізмів. Утворення грязі — складний процес взаємодії води, розчинених у ній солей, ґрунту, бак­терій з продуктами розпаду тваринних організмів і рослин, що живуть у воді. До складу грязьової маси входять йони натрію, хлору, кальцію, сірки, заліза, йоду та ін.

У процесі утворення грязі беруть участь специфічні бактерії – грязьоутворювачі, що виділяють сірководень. Вступаючи в сполуку з солями заліза, сірководень утворює заліза сульфіт, що переходить у колоїдний стан. Наявність заліза сульфіту переважно зумовлює чорний колір і пластичність мулової маси. На повітрі заліза сульфат окиснюється і утво­рює оксид заліза і вільну сірку. Від цього і залежить перехід чорного забарвлення грязі в сіре.

Сапропелі (гнильний намул) утворюються в прісних водоймах з гниючих та піщаних часточок, речовин ґрунтового перегною за участю бактерій, особливо сульфатредукуючих, і ферментів

У сапропелях є речовини, що складаються з рідких і твердих вугле­воднів, складних ефірів, органічних кислот, спиртів і смол. Цей вид грязі не містить па­тогенних мікроорганізмів, а містить мікроби – продуценти антибіотиків. Багато сапро­пелевих озер є на Уралі.

Торф'яні грязі (торф) утворюються в болотистих місцях за умови тривалого процесу розкладання рослинних організмів без доступу кисню. У результаті взаємодії продуктів цього розпаду з мінералізованою водою утворюється торф'яна маса, що занурюється в глибину болота і поступово ущільнюється. Торф містить рослинні рештки, гумус, смо­листі речовини, глинозем, солі заліза, натрію хлорид, сірководень, колоїдні органічні ре­човини тощо. Це землиста маса бурого кольору, тістоподібної консистенції, що при ви­сиханні кришиться. При стисканні в руці лікувальний торф як пластична маса має легко проходити між пальцями і змащувати руку; вода при цьому не повинна відділятися. Во­логість торфу досягає 60-65 %. Торф має незначну теплоємність і низьку тепло­провідність.

Сопкові грязі. Основу сопкових грязей становить глина; у рідкій її частині міститься мало мінеральних солей та органічних речовин. Цей вид грязі утворюється в газо- і нафтоносних районах під тиском вуглеводневих газів.

Вплив лікувальних грязей на організм зумовлений дією температурних, механічних та хімічних подразників. Фізичні властивості грязей дають змогу використовувати під час лікування відносно високу температуру. У дії торф'яної грязі основним чинником є саме температурний. Тонкий шар нагрітої грязі, яку спочатку наносять на шкіру пацієнта, швидко охолоджується, віддаючи частину теплоти шкірі. Шари грязі, які накладають на тіло в подальшому, холонуть повільно. Саме тому грязі можуть тривалий час діяти на організм при незначному зниженні

1 2 3 4 5 6

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні