Запрошуємо до співпраці виконавців курсових та дипломних робіт на взаємовигідних умовах.

Хвороба і сфери психіки

План 

Хвороба, відчуття і сприймання.  

Хвороба і пам’ять.  

Хвороба та мислення, інтелект.  

Хвороба і емоційно-вольова сфера.  

Хвороба і сфера свідомості 

Хвороба і особистість хворого.  

Поняття “психосоматичні розлади”.  

Психосоматичні взаємозв’язки.  

Механізм розвитку психосоматичних розладів.  

Докази теорії психосоматичних захворювань.  

Використана література.   

 

Будь-яка хвороба тією чи іншою мірою змінює життєді­яльність організму, а отже, впливає на фізичний і психічний стан людини. У свою чергу, зміна функціонування психіки призводить до видозміни певних проявів захворювання. Тобто чітко прояв­ляються взаємовпливи хвороби та психіки. Простежимо основні з них стосовно кожної сфери психічної діяльності.

Хвороба, відчуття і сприймання

Наявність хвороби змінює психологічні компоненти відчуття і сприймання. Передусім змінюються поріг відчуття і вибірковість сприймання. Хвора людина починає насторожено прислухатись до своїх відчуттів, звертає увагу на ті відчуття, яких раніше не помічала. Усвідомлення хвороби змінює осмислення й емоційне забарвлення відчуттів. Одна справа, коли людина просто відчуває голодний біль у шлунку, не знаючи його причини, а інша справа, коли вона дізналась, що в неї є виразкова хвороба шлунка. Той самий біль сприймається й усвідомлюється зовсім по-іншому.

Будь-яка хвороба призводить до загальної астенізації органі­зму

Внаслідок цього поріг відчуття знижується і звичайні под­разники стають надсильними (гіперестезія). З цієї причини хворі не переносять яскравого світла, шуму, запахів, перепадів атмос­ферного тиску і температури тощо.

При важких станах, що супроводжуються оглушенням, може розвинутись загальна гіпестезія і звичайні подразники хворий не буде сприймати.

Ураження одних аналізаторів індукує компенсаторну функ­цію інших. Так, відомо, що у сліпих значно покращується діяльність слухових, дотикових і кінестетичних аналізаторів. Інколи у та­ких людей розвивається “шосте відчуття бар’єра” і вони досить добре долають перешкоди. Дідро описав сліпого, який точно відмічав початок сонячного затемнення, яке зрячі люди могли зафіксувати лише за допомогою спеціального обладнання. З історії відомо, що Демокріт і Діодор свідомо себе осліпили, щоб не роз­сіювати свою увагу на тому, що відбувається навколо, а поглибле­но вивчати сутність явищ. Отже, сенсорна депривація змінює сам процес осмислення.

Зниження слуху нерідко призводить до розвитку підвищеної підозрілості, недовіри. Якщо така людина бачить, що інші люди про щось говорять, то запідозрює, що вони обговорюють її, щось задумують проти неї. Інколи може навіть розвинутись маячення переслідування, що вимагає допомоги психіатра.

Біль змінює емоційний стан людини. Так, різкий біль у ділянці серця здатний викликати панічний страх смерті, боязнь перед рухом. Нерідко такого хворого заспокоїти словами неможливо. Скільки разів у нього буває серцевий напад, стільки разів він суб’єктивно “помирає”.

Між сприйманням, усвідомленням, емоціями і хворобою є пря­мий та зворотний зв’язок. Наприклад, підвищення артеріального тиску викликає відчуття головного болю. Усвідомлення люди­ною факту, що в неї високий артеріальний тиск, спричиняє емо­цію страху перед можливою гіпертонічною хворобою та її віро­гідними наслідками. Ці тривожні переживання посилюють спаз­ми судин і сприяють ще більшому підвищенню артеріального тиску. Замикається дефектне коло: підвищений

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13