Кам'яна Могила

Святиня – Кам’яна Могила - унікальне явище, де на стінах, стелі гротів та печер на кам'яних плитах знаходяться численні малюнки - петрогліфи. Це найперші священні тексти Землі, звідси відомі сюжети Рігведи, Магабгарати, епосу про Гельгемеша, Іліади. Найдавнішим з них сімнадцять тисяч років. Використовувалась Кам'яна Могила багато тисяч років, ще з допотопного періоду як культова споруда.

У мезоліті порівняно мало зображували жінок. На противагу чоловікам, вони статичні (крім одного випадку, де жінку зображено з дитиною). Їхній одяг - «спіднички».

Враховуючи, що в мезолітичному наскельному мистецтві найочевидніше еволюціонували принципи відтворення саме людських образів, в антропоморфному живописі цього часу виділяють чотири періоди. Їм притаманні такі риси:

Період 1. Натуралістичні зображення людини з пропорційними фігурами.

Період 2. Постать надто звужена в талії, голова кругла, верхня частина тіла виглядає як трикутник, руки тонкі, ноги міцні та довгі.

Період 3. Голова поставлена в профіль, торс звужений, короткий, нога дуже довгі.

Період 4. Вся фігура такінцівки зокрема передані одноманітними тонкими лініями.

Цікаво: на противагу цьому фігури тварин у мезолітичному мистецтві майже не стилізувалися.

Викладену вище еволюцію підтверджує і «стратиграфія» зображень: образи-схеми іноді нанесені поверх реалістичних

Наскельні малюнки, що їх відносять до мезолітичних, відомі також у Зараут-Саї (Узбекистан), де червоною фарбою відтворені сцени полювання. Прикладом живопису, очевидно, пережиткового мезоліту слід уважати й зображені на скелях Норвегії фігури лосів, ведмедів, птахів, китів, тюленів.

Мезолітичним часом датують і розмальовані чуринги-гальки, відкриті в багатьох країнах Європи. Найцікавішими є гальки з печери Мас д'Азиль, на яких фарбою позначені кола, риски, зигзаги, а також, можливо, риси людського обличчя. Саме мезоліт (якому й відповідав рівень розвитку сучасних найвідсталіших народів світу, вивчених європейцями, в тому числі й аборигенів Австралії, бо народи палеолітичної стадії, нагадаємо, етнографам невідомі) був, очевидно, часом кульмінації уявлень, пов'язаних із чурингами.

Як пережиток чуринги, мабуть, залишилися предметом культу і в протонеоліті. Однак у цей час вони вже утілювали уявлення про організований розчленований Всесвіт. Таким чином, ці культові предмети для епохи протонеоліту та наступних епох чурингами можна називати лише умовно.

У зв'язку з цим важливо наголосити, що на Кам'яній Могилі виявлена група пісковикових фігур, котра на відміну від згаданих вище плиток (хоча ці фігури зустрічалися разом із плитками) датована В. М. Даниленком архаїчним, або докерамічним неолітом (тобто протонеолітом), а Д. Я. Телегіним - мезолітом. Через це палеолітична дата плиток Кам'яної Могили, а отже, й близьких до них зображень у гротах викликає в більшості археологів (і в нас теж) сумнів. Як учасник досліджень Кам'яної Могили в 1973-1974 рр. , автор цих рядків знає, що зображення на стелях гротів і плитках складні й заплутані, тож важко бути абсолютно певним стосовно всіх образів, прочитання яких запропоноване В. М. Даниленком. Разом із тим деякі із плейстоценових тварин, які, можливо, зображені на Кам'яній Могилі (наприклад, носоріг, північний олень), співіснували в ранньому мезоліті з новими - голоценовими - тваринами, а велика фігура мамонта з Гроту Мамонта трактується багатьма вченими як фігура

1 2

Схожі роботи