Концепції особистості у вітчизняній психології
Отже, за ретроспективного аналізу й синтезу окреслених вище даних, виділених у наукових працях вітчизняних психологів, можуть бути реконструйовані справжні, повноцінні концепції особистості — навіть тоді, коли самі вчені не стверджували це. Крім того, деякі з вітчизняних «дефакто» персонологів змушені були «де-юре», за певних ідеологічних, політичних умов маскувати, приховувати свої теоретичні погляди на особистість. Так, наприклад, ми переконані, що Л. Виготський навмисне завуалював своє оригінальне «учення про особистість» у наукових працях, чудово розуміючи нищівну для психології особистості суть авторитарного сталінського режиму, за якого йому довелося жити і працювати. Тому теоретики й історики сучасної вітчизняної психології мусять провести величезну аналітичну, реконструктивну роботу, як це зробили, приміром, американські спеціалісти, щоб повернути українській науці й суспільству величезну теоретичну скарбницю оригінальних концептуальних даних про особистість. І мовиться не стільки про «хрестоматійний» огляд теоретичних поглядів наших класиків на особистість, скільки про реконструкцію цих поглядів у вигляді повноцінних концепцій.
На цьому шляху нас очікують справжні наукові відкриття, завдяки яким українська психологія постає як гідний член світового психологічного товариства й отримує творчий стимул для свого подальшого розвитку.
Спробу розпочати таку роботу в галузі психології особистості і здійснено автором. Перші результати такої роботи представлено в наступних статтях, у яких викладено концепції особистості таких видатних вітчизняних психологів, як В. Бехтерев, О. Лазурський, Л. Виготський, С. Рубінштейн, О. Леонтьев, К. Платонов, Г. Кос-тюк і В. Моргун. Автор запрошує читачів до ознайомлення з концепціями особистості славетних вітчизняних персонологів, які сприяють відродженню гідності української психологічної науки.
Концептуальне уявлення про особистість в об’єктивній психології та рефлексології В. Бехтерєва
Володимир Михайлович Бехтерев (20 січня 1857р. — 24 грудня 1927 р. ) народився в с. Соралт В'ятської губернії Росії в сім 7 службовця
Наукові інтереси В. Бехтерева зосереджуються в галузях психіатрії, невропатології, фізіології, психології, психогігієни, психопрофілактики, педагогіки, соціології. Ним створений відомий у психологічній науці напрям, який отримав спочатку назву об'єктивної психології (1904 p. ), а потім — психорефлексології (1910р. ) і, нарешті, — рефлексології (1917 p. ).
У вересні 1905 р. В. Бехтерев виступив у Києві з програмовою доповіддю «Особистість та умови її розвитку і здоров'я» на II з'їзді вітчизняних психіатрів [3]. Згодом його погляди на особистість були викладені у фундаментальній праці «Об'єктивна психологія» (3 випуски у 1907— 1910 pp. ) та інших роботах (див. бібліографію).
2. Розуміння особистості
В. Бехтерев вважав, що визначення поняття особистості пов'язане в науці з великими суперечностями. Про це свідчать різні погляди і думки, залежно від напрямів дослідження психіки.