визначення його граничної корисності? Нагадаємо, що такою, на думку західних науковців, є найменш значуща потреба, яка задовольняється останнім з екземплярів даного блага, що споживається. По-третє, викликає сумнів практика встановлення цін сучасними корпораціями і фірмами. Так відомий американський економіст та історик Б. Селігмен з цього приводу зазначає: «Звично використовувана техніка встановлення цін полягає у тому, що до повної величини середніх витрат додається поміркована, або традиційна, накидка. Правильно це чи ні, але підприємець чинить саме так. Подібна поведінка підприємця, безперечно, приводить до відчаю економістів-теоретиків. Підприємець відверто визнає, що він нічого не знає про свої граничні витрати і нездатний оцінити еластичність попиту на його продукцію». Він робить висновок про те, що «маржиналістська теорія є чистою системою, мало придатною для практичних цілей». По-четверте, намагання багатьох західних та окремих вітчизняних науковців при інтерпретації поглядів К. Маркса на цю проблему повністю ізолювати вартість від корисного ефекту, від суспільної корисності певного економічного блага. Адже коли йдеться про вартість товару, а останній є діалектичною єдністю споживчої вартості і вартості, то таку єдність слід враховувати і при оцінці продукту або послуги
Адже споживна вартість і є конкретною корисністю. По-п'яте, слід системно підходити до марксистської теорії вартості і ціпи, а не ізольовано тлумачити першу главу «Капіталу», Зокрема, необхідно враховувати положення про те, що основою вартості товару є суспільно необхідні витрати праці, а співвідношення попиту і пропозиції впливає на відхилення ціни від вартості, що ці величини збігаються при рівновазі попиту і пропозиції. До речі, коли в «економікс» йдеться про визначення ціни не одного товару, а всієї товарної маси, про безліч суб'єктивних оцінок того чи іншого товару, то з них виводиться його об'єктивна, суспільна оцінка, або вартість говару, а суспільна гранична корисність при цьому збігається з однією з індивідуальних оцінок. Суспільна оцінка граничної корисності встановлюється при рівності попиту й пропозиції на даний товар і вимірюється ціною рівноваги, або вартістю. Л далі в «економікс» розглядаються процеси відхилення цін від вартості (догори та донизу) залежно від співвідношення попиту та пропозиції.
Слід враховувати й те, що сучасна економічна теорія залучає до свого аналізу таку фундаментальну категорію, як «затрати виробництва», і розглядає три періоди (короткостроковий, середній і довгостроковий), коли попит і пропозиція перебувають у стадії відносної рівноваги. Якщо у короткостроковому періоді ціна товару визначається переважно попитом, то у середньостроковому і особливо довгостроковому вирішальну роль при визначенні ціни рівноваги відіграють затрати виробництва.
Список використаної літератури:
Мочерний С. В. , Тернопіль, АТ “Торнекс”, 1993р. , стор. 102-108