Корисність та гранична корисність продукту, закон спадної корисності

визначення його граничної корисності? Нагадаємо, що такою, на думку західних науковців, є найменш значуща потреба, яка задо­вольняється останнім з екземплярів даного блага, що спо­живається. По-третє, викликає сумнів практика встанов­лення цін сучасними корпораціями і фірмами. Так відомий американський економіст та історик Б. Селігмен з цього приводу зазначає: «Звично використовувана техніка вста­новлення цін полягає у тому, що до повної величини середніх витрат додається поміркована, або традиційна, накидка. Правильно це чи ні, але підприємець чинить саме так. Подібна поведінка підприємця, безперечно, приводить до відчаю економістів-теоретиків. Підприємець відверто визнає, що він нічого не знає про свої граничні витрати і нездатний оцінити еластичність попиту на його продук­цію». Він робить висновок про те, що «маржиналістська теорія є чистою системою, мало придатною для прак­тичних цілей». По-четверте, намагання багатьох захід­них та окремих вітчизняних науковців при інтерпретації поглядів К. Маркса на цю проблему повністю ізолювати вартість від корисного ефекту, від суспільної корисності певного економічного блага. Адже коли йдеться про вар­тість товару, а останній є діалектичною єдністю споживчої вартості і вартості, то таку єдність слід враховувати і при оцінці продукту або послуги
Адже споживна вартість і є конкретною корисністю. По-п'яте, слід системно підходи­ти до марксистської теорії вартості і ціпи, а не ізольовано тлумачити першу главу «Капіталу», Зокрема, необхідно враховувати положення про те, що основою вартості това­ру є суспільно необхідні витрати праці, а співвідношення попиту і пропозиції впливає на відхилення ціни від вартос­ті, що ці величини збігаються при рівновазі попиту і пропозиції. До речі, коли в «економікс» йдеться про визна­чення ціни не одного товару, а всієї товарної маси, про безліч суб'єктивних оцінок того чи іншого товару, то з них виводиться його об'єктивна, суспільна оцінка, або вартість говару, а суспільна гранична корисність при цьому збіга­ється з однією з індивідуальних оцінок. Суспільна оцінка граничної корисності встановлюється при рівності попиту й пропозиції на даний товар і вимірюється ціною рівноваги, або вартістю. Л далі в «економікс» розглядаються процеси відхилення цін від вартості (догори та донизу) залежно від співвідношення попиту та пропозиції.

Слід враховувати й те, що сучасна економічна теорія залучає до свого аналізу таку фундаментальну категорію, як «затрати виробництва», і розглядає три періоди (корот­костроковий, середній і довгостроковий), коли попит і пропозиція перебувають у стадії відносної рівноваги. Якщо у короткостроковому періоді ціна товару визначається переважно попитом, то у середньостроковому і особливо довгостроковому вирішальну роль при визначенні ціни рівноваги відіграють затрати виробництва.

Список використаної літератури: 

Мочерний С. В. , Тернопіль, АТ “Торнекс”, 1993р. , стор. 102-108

1 2 3 4

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні