Культура в об'єктиві релігії

мають зміст тільки для людини. Для тварини немає і не може бути табу – її поведінка цілком диктується доцільним, раціональним. Тільки людина здатна оперувати ірраціональними категоріями. Правда, через те що зараз неможливо з вірогідністю реконструювати світогляд древньої людини, не можна стверджувати і повну ірраціональність багатьох табу.

Деякі з них виглядають цілком раціональними. Наприклад, табу на вживання в їжу тотема. Якщо тотем роду - кенгуру, то кенгуру їсти не можна. Але от як могло виникнути табу, що забороняє зустріч жінки в період вагітності з братом чоловіка, можна тільки догадуватися.

Якщо незрима сила може сконцентруватися в якому-небудь предметі, то досить стати власником цього предмета, щоб придбати додаткові можливості. Так з'являється фетиш, чи амулет, - предмет довільної природи і форми (незвичайний камінь, лапка вбитого звіра, перо птаха), здатний охороняти власника від небезпек і лих і приносити йому вдачу. Якщо лихо все-таки  траплялося, виходить, амулет утратив силу чи перестав допомагати хазяїну.

Дійсного вигляду Бога не бачив ніхто, і це зрозуміло: Бог невмістимий людською свідомістю, інакше Він не був би Богом. Від Нього люди одержували етичні закони, правила життя, і ніякою іншою логікою, крім божественної, ці правила не могли бути пояснені.

Найбільш показова в цьому відношенні священна історія єврейського народу. З погляду  звичайної історії заповіді, дані Богом Мойсею на горі Синай, не мали змісту. Вони могли виходити тільки від того, кому відомий хід подій до самих віддалених у часі меж, кому відомий сенс існування людини на чому й наголошує християнська філософська традиція

„Християнська думка більш високо оцінює місію Ізраїлю ніж сам цей народ. Християни більш возвишено бачать історію Ізраїлю,  як бачать в ній не служіння його людству, Новому всезагальному заповіту. Ізраїль існує не заради  себе,  не для свого вузьконаціонального торжества. А для всіх: прийде Той, кого чекають усі народи. Без Євангелія, без наднаціонального змісту історичні книги Вітхого Заповіту – це самі жахливі книги людства. Немає оправдання цій крові, тим моторошним “припалюванням”. Або це заради усіх людей, або це націоналістична похіть. Тому не можна читати Біблію як просту національну хроніку, тобто єврейськими очима”.

   З трьох обставин - божественної волі, культурних традицій конкретного народу й особливостей мислення конкретної людини - складається все різноманіття релігійного досвіду людства. Віра приймає самі різні форми, і якраз ці форми й називаються релігією. В індуїзмі - тисячі богів, в іудаїзмі - один, але в основі і тої і іншої релігії лежить віра. І це дозволяє припустити, що зовнішня різноманітність і строкатість культів, обрядів, філософій численних релігійних систем спираються на деякі загальні світоглядні уявлення.

Яким же являється світ у релігійній свідомості?

Насамперед  релігійній свідомості відомі мета і сенс існування світу і людини в ньому - у межах конкретної світоглядної картини. Основу цієї картини у свою чергу складає уявлення про існування двох (чи більш) світів: світу зримого, земного, людського і світу незримого, духовного, божественного. У кожного з цих світів є своя історія, свої закони, і в кожному з них діють  чи люди інші сутності, і кожний має своє символічне вираження.

<< 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 >>